Небесна Сотня

Небесна сотня дивиться на нас,
Небесна сотня дивиться із неба,
Щоб ми їх пам'ятали повсякчас,
А іншого від нас їм геть не треба.
Небесна сотня плаче не слізьми,
Небесна сотня молиться завзято,
За те, щоб благородними людьми
Зростали діти - їхні янголята.
Небесна сотня - це великий гріх
І це величний подвиг світлих воїнств.
Для того, щоб лунав дитячий сміх,
А їх батьки жили вповні достоїнств.
Щоб доблесні зростали юнаки,
Щоб милі-любі квітнули дівчата...
Під кулі йшли відважно - на віки,
Щоби гріхи негідності прощати.
Ішли від кулі за вселенський біль,
За світ, якого палко так хотіли.
Стояли там у холод - в заметіль
Для того, щоб усі ми в світлі жили.
Прости нас, сотне, за великий страх
За боягузтво, за велику зраду
За те, що не змогли, як ви, в віках,
Стояти так під кулями за брата.

Світлана Тарнавська