Тарнавська Світлана

Молитва за мир в Україні

"Майбутнє світло України ізринуло із забуття!
Воно живе, і вгору лине, і всім несе нове життя.
В нім дух безсмертності жеврінням воскрес із горя і пітьми,
Він всім несе весни проміння, і очищає сіре тління,
Щоби Божественним велінням у вічність знов повстали ми!"

Відчуття щастя і натхнення літало над усіма свідками та учасниками цієї події.  Так, ніби навіть ангели сподобили її своєю присутністю і осяяли неземними ликами.  Бо такого світ іще не бачив.  Ніде і ні в які часи. 

Радість сяяла на обличчях і заповнювала весь простір світлом любові та добра.  Аура божественної присутності та щирої дитячої любові облагороджувала кожного.  І хотілося її всотувати кожною клітинкою тіла, заповнювати свідомість, серце, очищувати нею душу. 

Відбувалося щось справді незвичайне і величне.

«Мукачівська весна» завітала до Києва у поезіях і піснях

Сьогодні в київській бібліотеці імені Ошера Шварцмана цвіла поетичним та пісенним багатоголоссям «Мукачівська весна». Тут відбулося відразу три презентації: Мукачівської літературної студії «Рідне слово» та книг від благодійного фонду «Дольче Віта» (керівник – Степан Жук) – «Воїнам Світла» і «Живи, Надіє», які напередодні презентувалися в Музеї книги та друкарства.

До мукачівців приєдналися автори із Києва та Київської області, Львова, Вінниці тощо.

Солов'їна мова

image001

Солов’їною мовою цілий світ зачаровую
Солов’їною мовою я життя розфарбовую
Солов’їними звуками наповнюю простір
Словом- образом-думкою вимальовую розмір

Солов’їною мовою я себе розмальовую
Солов’їною мовою, як нічим іншим
І розкриється серце і в небо здійметься
І мелодія лине співом-ласкаво-ніжним

Летимо у небо, кажуть, там мови не треба
Там образом-думкою життя в’ється
А мені цей спів солов’їний із душі просто вгору лине
Світлим потоком вічним здійметься

Лист незнайомому воїнові

Я не знаю твого імені. Так само як не знаю, чи колись ми зустрінемося із тобою, чи ні. Чи подивимося один одному у вічі… Не знаю, чи є у тебе дружина, яка думає про тебе, сестра, яка сумує і мати, яка молиться…. Але я знаю, що ти є… І що ти там… Що там дуже холодно і вкрай незатишно. І там стріляють. І кожний постріл може вразити тебе у самісіньке серце. Але тому, що ти там, я жива тут. І я думаю про тебе щодня, щовечора, щоночі, що години і щохвилини… Чому думаю, БО ТАК ТРЕБА… Тільки так і треба. Бо ти зараз борониш найважливіше і найрідніше, що є у людини – Батьківщину. І своїх батьків, і своїх друзів, і мене…

Привітання з нагоди свята

Мужні воїни!

День Святого Миколая усі пам'ятають із самого дитинства.  Коли було так тепло і затишно.  Коли, разом із татком і мамою ти прикрашав ялиночку, коли був маленьким і коли мама наказувала : «Почисть чобіточки і вистав надвір.  Якщо ти був чемним цілий рік, святий Миколай дасть тобі подаруночок.»  І тепер дітки теж чекають захоплено Дня Святого Миколая, яки ходить тишком-нишком і під вікном залишає малечі подаруночки в крихітних чобіточках.  Але, цього року цей Миколай не такий як завжди… Хоча маленькі пустунці так само захопливо чекають Миколая із його подаруночками.  Але, в їх дитинство ввійшло і інше слово.  І це страшнее слово – слово «ВІЙНА».  І вона зробила їх трішечки- трішечки старшими.  І вони не тільки чекають на подаруночки.  Вони їх створюють і дарують.  Дарують ВАМ, СВОЇМ ЗАХИСНИКАМ. Онука моєї сусідки прийшла додому і сказала: «В Україні війна і нам треба робюити подаруночки для Наших Воїнів.»  І це маля понесло до школи цукерочки для того, щоб «Нашим Воїнам там, далеко стало солодше і вони пригадали, як самі були дітками.»

Волонтер(ка)

Я не знаю, чи колись моє ім’я буде відомим….

Мене немає серед урядовців, посадовців, тих, чий обов'язок є працювати на військо і хто нічого не робить просто так, без розголосу та піару.

Можливо, я ніколи не отримаю жодних посад…

Я тільки приходжу і роблю те, що можу. 

Просто, бо я люблю цих хлопців, які так відважно ідуть під кулі, захищаючи те, що являє собою одну із найвищих цінностей людини – Свою Батьківищну. 

Я роблю звичайні  речі – приношу їжу, ліки, одяг, підтримую добрим словом, чергую на пункті збору. 

Анти-насильство

А я уже втомилася від вбивств
І катаклізмів, хоч людей так шкода,
Але потік насилля захопив
Життя й ефіру простір як погода.

Той вбив, а той все бачив і мовчав
Боявся мабуть, може, був байдужим…
А той свою сусідку ґвалтував,
Бо знав – вона мовчатиме натужно.

Роками так мовчатиме вона…
Мовчатиме, бо, бачте, сиротина…
Щоб не сказали, це ж її вина,
А не його – як можна – це ж мужчина.

Безглузда війна

Це безглузда війна, в ній немає нічого святого...
Це кривава борня, що вбиває героїв святих....
Це колишні брати повернулись спиною до Бога
Щоб відтяти шматки территоріїй довік не своїх.

Це свята боротьба і за мир, і за вічне єднання
Тих сердець, що добром ми наповнити хочемо всіх
І щоб вічне життя було щастям, любов'ю, коханням,
І щоб звук канонад в Україні назавжди затих.

Розмова двох сестер

(Біженці зі сходу Ірині присвячується)

Мама

До Дня матері. Вітання усім святим матерям, усім богородицям, які дають життя, люблять, піклуються, надихають і моляться за нас. Нічого немає святішого і сильнішого, ніж материнська любов і молитва. Міцно цілуємо Вас і пригортаємо.

Люблю я слово "мама" - 
Воно натхнено-ніжне.
Живе-пливе між нами,
Як спів у серця вічний.
Воно бринить так тонко,
Воно теплом нас гріє.
І образ, як іконка,
У нім живе-жевріє.

Майбутнє України

"Майбутнє світло України ізринуло із забуття
Майбутнє світло вгору лине і нам несе нове життя.
І дух безсмертності жеврінням воскрес із горя і пітьми
І нам несе весни проміння і очищає сіре тління
Щоби Божественним велінням у вічність щоб повстали ми."

Світлана Тарнавська

Небесна Сотня

Небесна сотня дивиться на нас,
Небесна сотня дивиться із неба,
Щоб ми їх пам'ятали повсякчас,
А іншого від нас їм геть не треба.
Небесна сотня плаче не слізьми,
Небесна сотня молиться завзято,
За те, щоб благородними людьми
Зростали діти - їхні янголята.
Небесна сотня - це великий гріх
І це величний подвиг світлих воїнств.
Для того, щоб лунав дитячий сміх,
А їх батьки жили вповні достоїнств.
Щоб доблесні зростали юнаки,
Щоб милі-любі квітнули дівчата...
Під кулі йшли відважно - на віки,
Щоби гріхи негідності прощати.
Ішли від кулі за вселенський біль,
За світ, якого палко так хотіли.
Стояли там у холод - в заметіль

Вітаю найщиріше із Днем поезії!

Усіх, наділених чарівним даром натхнення і творення! Усіх, сповнених любов'ю і розумінням краси віршованого та пісенного слова! Усіх, хто в душі творець!

Вітаю найщиріше із Днем поезії! 

Хай Слово, втілене в віршах, стає піснею Душі, а кожна пісня –фантастичним таїнством поєднання слова і музики! Хай життя кожного буде вічним потоком краси і творчості!

 

Поезія

Поезія, яка чарує світ -
Поезія вселенського розвою
Вона як повість тих минулих літ
І їх життя вона несе з собою

Об'єднати вміст