Головна

Тарнавська Світлана

Душа згорала

Душа згорала в полум'ї свічі
Із пристрастю, з надією і болем...
А зорі тихо падали вночі....
Чумацький шлях світив, як поклик долі...

Душа згорала в полум'ї свічі -
Вона згорала, а любов горіла,
І гріла світ холодний уночі
Так як могла, хотіла, як уміла...

Як поклик доль, як схрещені мечі,
Дзвеніла біль в душі, що так згорала,
У полум'ї натхненної свічі -
Вона ж безсмертя покликом страждала...

Душа згорала в полум'ї свічі,
Так як жила, творила, як кохала,
І вознеслась на небо уночі
І вічною зорею запалала....

На Майдан

Ми знов не там, ми знов не на майдані
Історію формують і без нас
Не ми встаємо в холоді так рано
Не в нас стріляє кулями спецназ

Ми чесні і порядні громадяни
Ми сім'ї любим щиро і для нас
Хтось там стоїть відважно на майдані
В когось стріляє кулями спецназ

Ми любим світло і життя в екрані
В якому дух народу не погас
В якому там стоїть хтось на майдані
В когось стріляє кулями спецназ

Та прийде час і духу глас повстане
І в гімні він лунатиме для нас
І раптом ми поїдем на майдани
Там, де стріляє кулями спецназ.

Світлана Тарнавська

А я за мир

"А я за мир, хоч кличу на майдани

За творення, за світло, за красу
За те, щоб скоро загоїли рани,
Я їм красу у творенні несу.

Я за життя, за мужність, за відвагу,
За те, щоб кров знов більше не лилась
Щоб як колись, у ножни клали шпаги
Так мирний настрій запалав ураз.

За те, щоб мудрість в серці запалала,
У кожного, хто їде на майдан,
І в кабінетах, у великих залах,
Де уряд зараз дума думу там."

Хай добре дума і знайде наснагу
Майдан-протистояння погасить
І щоб, колись, як в ножни клали шпаги.
Уклався мир не днів - десятиліть.

Об'єднати вміст