Жінка-УКРАЇНКА

У чудової письменниці і поетеси Оксани Маковець, яка нині мешкає в США, є вірші й про особливе для неї свято - Трійцю, що  зі слів авторки «пахне всіма квітами нашої неньки-України, і святим Зіллям Боґородиці - чебрецем, і материнкою, і буйною оксамитовою зеленню Карпат з мого дитинства...». Пропонуємо їх вашій читацькій увазі.

Трійця

Свята Неділя. Зелень соковита.
Татарське зілля, м'ята, розмарин.
Ще зранку вспіти хату замаїти,
Долівку застелити, вбрати вікна, стіл.

Перед іконами запалюю три свічки.
Сьогодні - Трійця, свято величаве.
І спогадами повниться по вінця
Криниця Пам'яті, родини славень.

Люблю так ніжно свято літа - Трійцю,
Співзвучне духу древнього Трипілля.
Хоч проминаючі літа в тисячоріччях,
Із глиби Пам'яті ще проростає зілля...

Свята Неділя зеленню сповита,
І запашним любистком, й цвітом з гір. 
Ще до зорі потрібно хату замаїти,
Тоді це свято не оминатиме наш двір.

В неділю квітну

Гіркавим запахом полині
                    і рути, й м'яти
Сповита в моїй пам'яті
                    стежина незім'ята.
Це та доріжка,
                    що веде до хати,
В куточок рідний.
                    Там любистком мати
Квітчає шати,
                    запашні, погідні,
В Неділю Квітну.
                    Стелиться полинно
Терпка моєї пам'яті 
                        стежина
До хати білої,
                    що в Україні.