Боже, гріхів без ліку, виявилась слабкою,
Стільки дурниць робила я за своє життя...
Але дозволь, Всевишній, погомоніть з Тобою,
Вислухай, дуже прошу, грішниці каяття.
Щиро шкодую, знаю, важко усе простити,
І розумію, Боже, я не одна така.
Стільки щодня проходить через дрібненьке сито,
Стільки прохань щоднини в грішного жебрака...
Я не для себе прошу, Господи милосердний,
Скільки мені там треба, вдячна за те що є.
Хай у народу мого віра у себе твердне,
Хай Україна в мирі долю свою снує.
Хай не летять ракети, сіючи смерть і розпач,
У хворобливий мозок верне, нарешті, глузд.
Хай ворогів із Краю хлопці женуть урозтіч
І поцілунок Смерті більш не торкне їх вуст...
Патара Бачія
