Ти... ідеш, хоч уже воював,
У свої дев'ятнадцять неповних,
У одній з нещасливих держав,
Де приносили війни із зовні.
Ти... ідеш, хоч здоров'я не те,
Хоч тебе в військомати не кличуть,
Та, для тебе, усе це - пусте,
Захищати природньо і звично.
Зупиняти тебе вже дарма,
Друзі гинуть, ти рвешся до бою.
Мотивації проти... нема.
Ангел поряд хай буде з тобою.
© Патара Бачіа
***
Що б ми без Вас робили,
Де б ми тепер були,
Збройні Ви наші сили,
Ті, що міцніш скали!!!
Ваше сьогодні свято,
Вам би у ньому мир,
Та, клятий ворог гатить
З клятих своїх \"мортир\".
Нині я Вас вітаю,
Наші захисники,
Спокій прийде до Краю
Вам завдяки таки.
Хай Вас Господь пильнує,
Щоб волосок не впав.
Тут воювати всує
Кожній з чужих держав!!!
Боже, гріхів без ліку, виявилась слабкою,
Стільки дурниць робила я за своє життя...
Але дозволь, Всевишній, погомоніть з Тобою,
Вислухай, дуже прошу, грішниці каяття.
Щиро шкодую, знаю, важко усе простити,
І розумію, Боже, я не одна така.
Стільки щодня проходить через дрібненьке сито,
Стільки прохань щоднини в грішного жебрака...
Я не для себе прошу, Господи милосердний,
Скільки мені там треба, вдячна за те що є.
Хай у народу мого віра у себе твердне,
Хай Україна в мирі долю свою снує.
Хтось знову плаче у Слов'янську та Одесі,
Хтось знову хоронитиме синів...
Чи двоє полягло їх там чи десять,
Прийми їх, Господи, у тиш своїх садів...
Юлій Мамчур, як Цезар Юлій,
Переможець він апріорі,
Лише з прапором йшов під кулі,
Гімн співаючи у мажорі .
І куди вам до нього братись,
Зайди дикі землі чужої,
Послані лицемірним "братом",
І прийшли сюди для розбою?!!
Послухала путіна... Людоньки добрі!!!
Та він же нас любить, як рідних дітей!!!
Цей карлик лиш тільки подібний до кобри,
Насправді, для нього наш Крим - не трофей.
Всією душею за люд вболіває,
Віддасть все що має для блага кримчан!!!
У мене для вдячності слів вже немає,
Хоч ллються, зазвичай, неначе фонтан.
Ну як вам віддячити, паноньку "любий",
Де вам в Україні вділити землі?..
Якщо в скорім часі ви вріжете дуба,
Нехай поховають в степу москалі.
Вже бачу, як їдуть до вас на могилу...
(Туризм процвітатиме як у Кижах).
Ну що ж, пане путін, як зайва є сила,
Спасайте братів і... спаси вас, Аллах!
Матінко Божа Царице небесна,
Руки складаємо ми у молитві...
Чи отакою чекали ми весну,
Щоб, після крові, та знову у битву?..
Ще не усюди схоронені люди,
Ті, кого нищили "беркути" й "тигри",
Ті, кого більше НІКОЛИ НЕ БУДЕ...Спраглих до крові ІСТОРІЯ ВИТРЕ!!!
Оминувши Майдан, ти утік,
Хтось тебе ще вважає людиною.
Та проклять матерів довгий вік,
Їх відчуєш за власною спиною.
Ти стріляв, це - всього лиш наказ,
Ейфорія була від "роботи".
В кожнім з НИХ ти розстрілював нас
І не змиєш цього ти, сволото.
Може путін похвалить тебе,
Що вбивав екстремістів проклятих
Та історія в бруд загребе
Й там, куди накивав свої п'яти.
Є можливість спасти ще свій рід,
Вийди до матерів і... ПОКАЙСЯ!!!
Менше хлепне сім'я твоя бід,
Але, снайпере, довго не гайся...
Шукаймо, люди, пропаде убоге...
Де наш гарант?.. Стріляли десь по ньому!!!
Ставаймо, люди, за гаранта в бій!!!
Аби щасливо він попав додому
У невеличкий той маєток свій.
Там павичі хвости поопускали
І страуси яєць не додають.
Порожні хонки чепурненькі зали,
Рої бджолині сумно так гудуть...
Не діло, щоб тинявся він по світу,
Усе-таки гарант, не барахло!
Надворі зимно, бо таки не літо,
Чом наніч не приїхав у село?..
Не знаю як засну цієї ночі,
Де він блука, чи їв нині, чи пив?
Чи хтось бува не плюнув йому в очі,
Чи хтось мордяку, раптом, не розбив?..
Тітушок, кажуть, розвелось як гною,
Аби не перестріли його десь !!!
Хоч Ганька прикрива його собою,
Під нею не поміститься увесь!!!