Жінка-УКРАЇНКА

Подорожі - це часом як пристрасть. За родом діяльності мені доводиться відвідувати багато цікавих міст, країн, які стають особливими для мене. Всі. Бо всюди я зустрічаю українців. Хотілось би написати деякі свої враження про незабутній острів ISCHIA в Італії, відомий своїм яскравим узбережжям, міжнародними кіно- та мистецькими фестивалями, героїчною історією й легендами, та про наших співвітчизників у тім далекім краю.

На Іск'ї відпочивають, в основному, європейські туристи, хоча багато відпочивальників і з країн СНД. У кількох магазинах і тратторіях мала нагоду зустріти українців, поспілкуватися з ними. Зустрічалися земляки з Франківщини, Тернопілля, Львівщини, Буковини, Запоріжжя. І жоден із них не сказав, що хоче залишитися в Італії. Всі хочуть ЖИТИ В УКРАЇНІ, повернутись додому. Хоча кожен переживає. Вдома сім'ї, сини, не знають, що їх чекає... Шлють додому гроші, посилки, будують хати, працюючи на синьйорів і синьйор, їдячи щодня макарони з руколою і проклинаючи українську владу, що за два десятки років таке зробила з людьми і країною, що довела до стану, коли все НАШЕ стало НЕНАШИМ, і, переступивши власну гідність, колишні вчителі, медики, кваліфіковані спеціалісти різних сфер їдуть на заробітки та починають усе з нуля. Проте всі зберігають у душі Україну, святу Батьківщину, і, де б не жили, прикрашають домівки вишиттям, співають українських пісень і плачуть ночами за родиною...

Це мій третій візит до Італії. Але попередні поїздки були північніше. З приємністю згадую концерти, як починались гіркими сльозами ностальгії, а закінчувались щирою радістю і надією, хоч і з тугою за Україною. Надія - це та чеснота, яку не відбереш в Українця. Вона тримає нас на цій землі, святій, хоч дехто каже, що проклятій. СВЯТІЙ. 
Дуже сподіваюсь, що "запануєм і ми, браття, у своїй сторонці", що зацвіте той садок вишневий, мир буде у кожній родині, що наші світила, розуми будуть працювати на НАШУ державу, що наші золоті руки будуватимуть НАШІ будинки, дороги, мости, що натомість їхатимуть прибирати вже НАШІ хати (хоча не треба, самі справимось!) і що всі страшні жертви не марні...
 

https://soundcloud.com/iryna-zinkovska/iryna-zinkovska-povertaysya-v

***

На крилах долі розлетілися по світу
Пелюстки квітів – наші земляки,
І дехто не повернеться ніколи звідти,
Посіявши там вроду і роки...
За вами тужить українська вся родина,
Хоч стомлений, та вільний наш народ.
Без вас сумуєм, бо разом ми – Україна,
Єдині в щасті та в часи негод.

Приспів:
Повертайся в Україну, повертайся,
Тільки ти на чужині не залишайся!
Чуєш, плачуть в небі журавлі,
Повертай до рідної землі.

Сумує доня й син без рідних тата і мами,
Розлуки відстань – наче сотні літ.
Розраду й втіху принесе нам зустріч з вами,
Хоч серденько завжди за вас болить.
За вами тужить українська вся родина,
Хоч стомлений, та вільний наш народ.
Без вас сумуєм, бо разом ми – Україна,
Єдині в щасті та в часи негод.

Приспів.

Ірина Зінковська