Вітаю з величним святом Днем української мови та писемности.
Народи без своєї мови – бездомні. Нема жодного сенсу аналізувати мовну свідомість теперішньої начебто української влади – це споживачі та утилітаристи в кращому випадкові. В гіршому – логічний продукт багатостолітнього українського рабства. Вони зі світу матерії. Мова – зі світу Духу. Тому пропоную доступний і радісний мовний епізод навіть для них. Записав його у книзі "Імперія" польський дослідник імперії зла СРСР Ришард Капусцінський, який відвідував різні поневолені квазіреспубліки, аби збагнути глибину ментальної кризи поневолених народів з адаптованим розумом.
Так от. В одному таджицькому селі зібралось багато таджиків. Хтось із них щось розповідав, інші голосно сміялися. Ришард Капусцінський попросив пояснити, про що йдеться. Учитель переклав історію про молодого таджика, що повернувся з війни до колгоспу "Комінтерн" – і з усіма почав розмовляти російською. "Говори таджицькою", – сказав йому батько. Проте він начебто не чув і не розумів. Під будинок цього батька почали сходитися люди, аби побачити людину, що забула мову своїх батьків. Спочатку прийшли сусіди, потім усе село. Натовп стояв і розглядав молодого таджика, що забув свою рідну мову. Хтось голосно розсміявся – почали сміятися всі. Село гуділо від сміху, трималося за животи і падало на землю... Нарешті молодий таджик не витримав, вийшов до людей і крикнув таджицькою: "Досить". І розсміявся сам. На знак повернення таджика до правдивого мовного дому у селі зарізали барана - і святкували увесь вечір.
Отож. Живемо в країні, де й досі доводимо аксіоматичні речі про потребу лише однієї державної мови. Проти утвердження цього статусу і президент, і прем'єр-міністр, бо саме вони пропонують "спеціальний статус" для мови окупанта. Ще інші розпатякують про патріотизм російськомовних. То вивчіть українську – і це буде ваш найдієвіший патріотизм. Звідки стільки агресії, лукавства і дурної мотивації в цьому питанні? Все дуже просто. Тільки найвеличніші істини викликають найбільшу ненависть і ворожнечу. Війна в Криму і на Донбасі – МОВНА, а отже, ЕТНІЧНА. Україна переможе тоді, коли повсюдно переможе її МОВА.
Джерело: http://holos.fm