Жінка-УКРАЇНКА

Нещодавно вийшла в світ нова книга сучасної української письменниці Любові Гонтарук «Іскри жар-птиці 2». В книгу увійшли афоризми авторки, її філософські роздуми про сьогодення, любов, дружбу, красу і неповторність навколишнього світу.

Ще з античних часів афоризми, ці короткі та влучні вислови, ця концентрована в одному реченні філософія, були складовою частиною наукових трактатів та літературних творів. У 1500 році Еразм Роттердамський упорядкував та видав збірку давніх висловів «Agida», яка мала величезний вплив на становлення та подальший розвиток афористичної літератури нової доби в країнах Європи. Відтак упорядники почали збирати і перевидавати окремими збірками ці перли концентрованої мудрості, і афоризми стали самостійним жанром, який зажив своїм життям. З того часу багато видатних людей залишили нам у спадок свої крилаті вислови, якими зачитуються вже багато поколінь читачів. Блез Паскаль, Мішель де Монтень, Франсуа де Ларошфуко, чи наші Касіян Сакович, Григорій Сковорода, Іван Котляревський, Іван Франко — цей перелік можна безкінечно продовжувати… Особливої популярності такі збірки афоризмів набули в ХІХ та ХХ століттях, мало не в кожній родині на книжкових полицях стояли книги зі словом «мудрість» чи «вислови великих» у назві. Часи змінюються, але читацький інтерес до цього жанру не згасає. Приємно, що і сучасні письменники не бояться пробувати себе в цьому жанрі.

У 2011 році Любов Гонтарук видає збірку афоризмів «Іскри жар-птиці», наклад якої швидко зник з поличок книжкових магазинів. Безперечний успіх цієї книги, яка була номінована на літературну премію Благовіст у 2012 році, спонукав авторку підготувати до друку її другу частину, яка побачила світ в цьому році й була презентована читачам у червні на Київській книжковій виставці, організованій Держкомтелерадіо України.

Афоризми Любов Романівни приваблюють читачів лаконічністю форми, чіткістю думки, влучністю вислову, відвертістю, почасти — гумором, почасти — іронією, а почасти — і самоіронією автора.

Книга складається з десяти розділів — десяти тем, на які автор умовно поділила зібрані афоризми, та двох додатків — уривків з листування Любов Романівни з українськими літераторами та бібліографією — переліком її творчого доробку. Читаючи назви розділів можна звернути увагу на те, щo важливо для автора, які теми надихають її на роздуми та літературну творчість. Розкриваючи книгу, читач на авантитулі натрапляає на епіграф — відомий вислів Йоганна Ґете «Мудрість там, де правда». І справді, розділ «Правда», який стоїть чи не найпершим у змісті, свідчить про те, які чесноти автор найбільше цінує в людях, та її вміння бути чесною і відвертою із собою та читачами. Афоризми, зібрані в розділі «Думки наодинці», свідчать про глибокий аналіз і переосмислення емоцій та думок, а розділи «Літо» та «Море» дають змогу читачу поринути в мандри разом з автором та її безупинним почуттям закоханості, пригадати та порівняти її та свої особисті спогади і враження. «Руки ростуть з досвіду, а ноги — з доріг», пише авторка, для якої мандрувати світом та спілкуватися з людьми — найбільше задоволення, яке дає нові враження та поживу для роздумів і творчості. «Подорожуючи, пізнаєш світ, усамітнившись — пізнаєш себе» — продовжує вона свою думку, з якою важко не погодитися.

У розділі «Крилаті думки» зібрано афоризми, присвячені коханню, дружбі, порядності та чесності в стосунках: «Порядність — ознака сильних», «Найбільша радість у житті — любити», «Хочеш бути молодим — закохайся» — ось лише декілька яскравих висловів Любов Романівни. «Жіноча дружба подібна до річки, і велике каміння дробить» — пише авторка на першій сторінці книги і можна тільки порадіти за людину, яка уміє викликати таку душевну прив’язаність, вміє пронести по життю цей безцінний дар — дружбу.

«Кілок проріс гілкою, а Ви — словом», — пише авторка ніби про свого невідомого співрозмовника, але власне — про себе, бо на аркуші паперу вихлюпуються всі її враження та переживання, які згодом стають книжками.

Ця книга — немов своєрідна спроба діаріуша, в якому зберігаються думки та переживання, зафіксовані автором на його сторінках. Це враження доповнює вишукане оформлення книжки, яке нагадує щоденник сучасної жінки, де її нотатки та роздуми чергуються із особистими фотографіями та намальованими або засушеними квітами, колись покладеними між його сторінок, і які пов’язані із дорогоцінними для неї спогадами. Тому, відкривши книгу, читач поринає у вельми інтимний світ думок, спогадів та переживань авторки. Але як і кожен справжній письменник, Любов Романівна — чудовий слухач, якому і давні друзі і випадкові співбесідники в розмові з нею часто відкриваються мов на сповіді, розповідаючи про пережите та наболіле. Тому мозаїку власних думок та переживань автора природно доповнюють мініатюри, які вправний письменник «підгледіла» та зберегла для нас на папері, спілкуючись з людьми та спостерігаючи за оточуючими.

«Бути на одинці з собою — це не самотність», — пише авторка, і справді: бути наодинці із собою, бути наодинці з книгою — це означає ніколи не бути самотнім, не витрачати цей час, — а присвячувати його самопізнанню та самовдосконаленню. І немов продовжуючи та підкреслюючи цю свою думку, ми знаходимо ще один чудовий авторський афоризм — «Я не одна, я — наодинці».

Книга «Іскри жар-птиці 2» розрахована на широке коло читачів. Афоризми письменниці будуть близькі сучасним жінкам, які в них, мов у дзеркалі, впізнаватимуть свої переживання та емоції, що будуть суголосними з їхніми власними думками та спогадами. А для чоловіків ця книга стане немов провідником у світ жіночих мрій та думок, зробить цей, такий загадковий і хвилюючий для чоловіків світ ближчим та зрозумілішим.

Ніна Слюсаренко,
головний редактор видавництва «Наш час»

_______________________

Гонтарук Л. Р. Іскри жар-птиці 2 — Камянець-Подільський: Медобори-2006, 2014.