Жінка-УКРАЇНКА

Світлана Макаревська

НАДІЇ

Є доленосні імена,
і тут нема питань:
вона – Надія, і вона
не зрадить сподівань.

Таких звичайних сподівань
про щастя на землі,
тих, за яких стояв Майдан,
під кулі хлопці йшли.

Вона не зрадить віру в тих,
хто справжній патріот,
і тих, хто у бою поліг
за правду, за народ.

Вона не дасть себе зламать,
я сподіваюсь щиро!
Їй допоможе все здолать
любов, надія й віра.

Тримайся, Надю! Ти – боєць,
тендітна героїня.
Шлемо тобі тепло сердець –
з тобою Україна!

ГОРЛИЦЯ

Їй би бігати на побачення,
симпатичній і молодій…
Довелося ж непередбачено
вирушати дівчині в бій.

Святкувати б їй День закоханих
і смаколики куштувать,
та в «гостині» чужій, непроханій,
мусить тяжко голодувать…

Наче птаха, в тенетах морена,
з рук чужих – ні води, ні їжі…
Хоч за ґратами, та нескорена.
Ми ж благаємо: Надю, виживи!

Але погляд такий спокійний,
але впевнена така мова! –
прислухається Україна
до кожнісінького її слова.

Здавна наша земля багата
на жінок незламних і мужніх.
Ворогам її не здолати –
хай хоч бісяться, осоружні!

Недаремно Надією зветься,
тож надією серце повниться:
переможе і повернеться!
Ми тебе чекаємо, горлице!