Нове на порталі
Творчий марафон
Популярний вміст
Поезія Галини Рибачук-Прач
Старий дуб
Течія бурлить, клекоче,
Води камінь точать,
Біля річки на пагорбі
Древній дуб шепоче…Шепче старий,шепелявить
Жолуді кидає,
Про життя своє в століттях
Щось розповідає…Повз нього пройшло чимало
Людей добрих й хтивих,
Його крона прикриває
Й козацькі могили…Під тим дубом кохалися
Й клялися довіку,
Бути вірними в любові
Жінки й чоловіки…Бачив дуб той війни й сльози
Бачив і наругу,
Часом плаче ,як дитина,
Не втримавши тугу…Осипає жовте листя
Встеляє землицю,
Щоб коріннячку старому
Під ним обігрітьсяШвидко,швидко пройде зима
Старий дуб ожиє,
Щедро вкрасить свою крону
Й людей обігріє…Бо у нього стільки сили,
Що вистачить знову
Століттями ще зростати
Та вести розмову..
10.07.2015.
Ти кохання...
В зеленім гаї квіти збираю
Й трави,сповнені морем любові,
Я кохаю,я все ще кохаю...
Ти мій вітер,мій райдужний споминТи кохання чарівне, останнє,
Промінь світла,та вічний мій смуток,
Їх любов нам щоранку вплітає
У віночок з живих незабудок…Щось приснилось,а може збулося,
Достеменно сама я не знаю…
Лиш своє побіліле волосся
Знов хустинкою тихо вкриваю.
2.05.2015
Янголи спiвають...
До купи зберу усі сили
Священні скрижалі засяють,
А долі у чистому полі
У танці весни закружляють…А потім проллються дощами
Сльозами небесної сотні
Грозою розгонять вандалів
Та скинуть на дно у безодню…Із темряви світло пробється
Зігнуті всі випрямлять спину,
До кожного серця торкнеться
Та пісня,що з неба долине…Священні скрижалі засяють
Бо Янголи пісню співають…
Моя доню...
Я візьму тебе за руку
Поведу в зелені гори
Покажу, як сходить сонце,
Й водограй біжить у мореВітерець з твоїм волоссям
Ніби в танці закружляє,
Голос флейти ,що долине
Душу й серце зігріваєМоя мила чарівнице
Моя радість,моя доню,
Пригорну тебе до серця
Й негаразди всі відгоню.На рушничку з білих ниток
Твою долю вишиваю,
В фарби сонячного літа,
В квітів фарби зодягаю.
20.04.2015
