Поезія Оксани Кремінської

Любове моя, Україно!

За що люблю я Україну милу?
Не сотні є, а тисячі причин!
Поля,річки,озера,гори,ниви…
А головне народ – такий один!

Моя країна – сотні небосхилів,
Моя країна – всіх озер блакить,
Моя країна – люди,серцю милі,
За них душа і плаче,і болить!

Вони з Майдану перейшли до бою,
Вони співають,як молитву, Гімн,
Вони готові жертвувать собою,
Щоб захистити нас від куль і мін!

Душа країни – мова солов`їна,
Співає,як струмочок у гаю,
І для мільйонів нас вона єдина,
Не зрадимо країну ми свою!

Блакитне небо й золоте колосся,
Зелені луки кличуть вдалечінь…
Де б в світі побувати не прийшлося –
Про Україну не забуде її син!

Гудуть джмелі, і скрипка грає тихо,
Так квітнуть вишні,аж у серці щем…
І не здолає нас ніяке лихо,
Бо душу ми свою не продаєм!!!