Буяла нива колоскова,
Співала макам колискову,
Благала Небо кожну мить,
Щоб дало сили їх зростить…
Зростали маки та й на славу всім,
Раділа нива діточкам своїм!
Цвіли красиві, кожен як один,
Щодня тяглися до нових вершин…Вітер північний з півдня підкрадавсь
І колос хлібний в сум’ятті метавсь,
Горнув до маків голівку золоту
Й тримали маки вітра на льоту…Буяла нива колоскова,
Співала журно колискову
Про юний цвіт, що облетів –
Заради Матері відцвів…Палають маки в просторі небес
У ясних зорях їхній цвіт воскрес,
Щоночі чують материнський спів
Й цілують сльози в косах колосків,Кривавий цвіт лягає до землі
Й слова шепоче голосом синів:
«Якби той ворог, мамо, налетів,
Тебе щоб захистить – я б знов зацвів…».