Я, Ліна Яковенко, народилася 25. 04. 1990 року в селі Харківці (відомому завдяки письменнику Архипу Тесленку та драматургу Олексі Коломійцю) Лохвицького району Полтавської області.
Після закінчення школи, вступила до КНУ імені Тараса Шевченка на філологічний факультет. Навчалася впродовж шести років (2007-2013), здобула першу наукову ступінь – магістр філології Київського Національного Університету імені Тараса Шевченка.
Буяла нива колоскова,
Співала макам колискову,
Благала Небо кожну мить,
Щоб дало сили їх зростить…
Зростали маки та й на славу всім,
Раділа нива діточкам своїм!
Цвіли красиві, кожен як один,
Щодня тяглися до нових вершин…Вітер північний з півдня підкрадавсь
І колос хлібний в сум’ятті метавсь,
Горнув до маків голівку золоту
Й тримали маки вітра на льоту…Буяла нива колоскова,
Співала журно колискову
Про юний цвіт, що облетів –
Заради Матері відцвів…
Повертайсь – я чекаю!
Згорає сонце в синіх небесах…
І ніч хапає у свої обійми
Тих лицарів, які в дівочих снах
Кружляли юнок в сукнях біло-пінних…Фата упала смутком по долу,
Колись така жадана, як повітря,
Тепер дивлюсь на неї, мов чужу, –
Її війна вдягла на своє вістря.Нахабна ніч, жорстока і страшна,
Покрала сни, кохання, світлу днину,
Війну намовила, аби вона
Життя підвісила на волосину.Погодилась… і лицар мій – солдат…
А я з надією чекаю сонця,
Але на небі місяць – його брат,
Шле промінь віри у мої віконця.