Жінка-УКРАЇНКА

Днями мені пощастило побувати на грандіозній, дивовижній імпрезі. У Києві відбувся урочистий прийом, організований Посольством Республіки Казахстан в Україні, присвячений святкуванню Дня Першого Президента і Дня Незалежності Казахстану. На урочистий вечір до «Президент-готелю» запросили відомих політичних та громадських діячів, дипломатів, митців, діячів науки і культури, бізнесменів казахської діаспори в Україні, а також членів «Клубу друзів Казахстану».

А у нас із Танею (моєю дружиною, письменницею, доктором наук із соціальних комунікацій Тетяною Дзюбою) саме вийшла за кордоном, в Алмати, у видавництві «Золотий вік», ошатна книжка віршів казахською мовою «Остання кочівля любові», яку переклав видатний казахський поет Ауезхан Кодар. Збірка здобула визнання – авторів нагородили престижною міжнародною літературною премією «Золотий асик». Про це дізналися у Посольстві Казахстану в Україні – мені зателефонувала люб’язна молода жінка, культурний аташе Ботажан, яка зацікавилася книжкою. Тож я, звісно, подарував їм дещицю примірників.

А незабаром у Канаді вийшов наш із Танею другий том чотиритомника «Вірші 60-ма мовами світу», де широко представлена казахська мова (наші вірші у перекладі Ауезхана Кодара) з ілюстраціями знаних казахських митців та самобутнього, ні на кого не схожого, уйгурського художника-графіка, а також мальовничими світлинами з Алмати, котрі нам надіслали друзі. Тож невдовзі пролунав новий дзвінок – чарівна Ботажан запитала нашу адресу, на яку за кілька днів надійшло запрошення на урочистий прийом.

 «Президент-готель» у Києві я знайшов напрочуд легко (20 хвилин їзди чотирнадцятим тролейбусом від залізничного вокзалу). Свято відбувалося в «Європейському» залі, більшому, ніж футбольне поле, й дуже вишуканому. Музиканти урочисто, але ненав’язливо грали класичну музику. Скрізь були розставлені страви казахської національної кухні.

Побачив свого знайомого – Рустем Жангожа, доктор філософських та політичних наук, професор, свого часу познайомив мене з письменником зі Швеції Ак Вельсапаром, завдяки чому у нас із Танею незабаром з’явиться книжка віршів туркменською мовою (Вельсапар за ці два роки тричі побував в Україні, зокрема і в Чернігові, на Міжнародному Шевченківському святі). Рустем Жангожа – казах за національністю, живе і працює в нашій державі. Він – відомий вчений, член Національної спілки письменників України та Міжнародного ПЕН-клубу. Автор монографій з проблем культури й сучасної політики та величезної кількості публікацій у різноманітних виданнях світу.

Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Казахстан Заутбек Турисбеков (приємний і доброзичливий добродій, який чемно вітався з усіма учасниками імпрези, а були, кажуть, 500 осіб!) у своєму виступі наголосив, що ось уже 24 роки його співвітчизники відзначають своє головне свято – День Незалежності. Нинішній 2015 рік – символічний для всіх громадян, адже рівно 550 років тому в центрі Євразійського континенту було засноване Казахське ханство.

При цьому пан Посол підкреслив: новий етап казахської державності, безперечно, пов'язаний з іменем Першого Президента Республіки Казахстан, Лідера нації Нурсултана Назарбаєва. Під його безпосереднім керівництвом проводиться послідовний процес політичного, економічного, соціального, етнокультурного розвитку та модернізації сучасного Казахстану.

Глава казахської дипломатичної місії оприлюднив основні положення щорічного послання Президента казахському народу «Казахстан у новій глобальній реальності: Ріст. Розвиток. Реформи», а також розповів про державну програму інфраструктурного розвитку «Нурли жол» і План Нації «100 конкретних кроків для реалізації п’яти інституційних реформ».

У свою чергу, керівник групи Верховної Ради з міжпарламентських зв’язків з Республікою Казахстан, народний депутат України Руслан Демчак привітав громадян Казахстану з великим національним святом і відзначив, що українсько-казахські відносини мають дуже глибоке історичне коріння та високий потенціал для подальшого розвитку.

В рамках святкового прийому увазі гостей були представлені іміджеві відеоматеріали про Казахстан та організована спеціальна фотовиставка про досягнення цієї країни за роки незалежності в економіці, політиці, культурі, спорті й інших галузях.

Присутні чоловіки та жінки (одягнені у вишукані костюми і вечірні сукні) невимушено спілкувалися та смакували страви національної кухні. Презентуючи нашу з Танею поетичну книжку казахською мовою (подарував п’ятдесят примірників), я розповідав про Міжнародну літературно-мистецьку Академію України, котра нині об’єднує відомих письменників, перекладачів, науковців, журналістів, громадських діячів із 46-ти країн світу, а також про наші міжнародні проекти. Зокрема, познайомився з підприємцем і цікавою людиною – Алтинбеком Мустапаєвим, генеральним директором «Зернової бази України».

Саме Алтинбек був моїм щирим порадником на бенкеті з незліченною кількістю вишуканих страв. З’ясувалося, що в Казахстані готують конину, а в чай зазвичай додають молоко. Було дуже багато смачних східних солодощів, зокрема курага та родзинки.

Дивовижне свято тривало три години і завершилося пізно увечері. Тож я не встигнув на маршрутку до Чернігова. Зате заночував у однокурсника, з яким не бачилися понад 25 років!

А з казахськими письменниками та дипломатами, звісно, будемо й далі співробітничати. Думаю в перспективі запросити їх на Чернігівщину.

Сергій ДЗЮБА