Проблеми національно-патріотичного виховання молоді обговорили на науковій конференції в Університеті «Україна»

Ніна Головченко
Фото Вікторії Халаєвської                                                                     (студентський Медіа-центр Університету «Україна»)

18 грудня 2015 року в Університеті «Україна» (Київ) відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Впровадження козацько-лицарських традицій в освітній простір України в контексті Стратегії національно-патріотичного виховання дітей і молоді».

Організаторами наукового заходу виступили: Міністерство освіти і науки України; Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна»; Науково-дослідний інститут козацтва Інституту історії України НАН України; МГО «Українське козацтво».

Робота конференції здійснювалася за такими напрямами:

1. Теоретико-методологічні засади формування українського патріотизму в учнівської і студентської молоді.

2. Практична реалізація ідей та методики козацької педагогіки в системі освіти та науки України.

3. Виховання учнівської і студентської молоді на козацько-лицарських традиціях та сучасних героїчних прикладах Майдану, Небесної Сотні та воїнів АТО.

4. Координація співпраці з органами державної влади, Збройних сил України, освітянських установ та громадських організацій у національно-патріотичному вихованні української молоді.

У роботі конференції взяло участь більше 100 учасників з різних міст України, а також із Росії, Болгарії та Республіки Бангладеш.

Модерували захід  ДУБАС Р.Г., проректор з формування навчального контингенту Університету «Україна», доктор економічних наук, і МЕЛЬНИЧУК Ю.Л., керівник Науково-освітнього центру патріотичного виховання молоді Університету «Україна».

На пленарному засіданні з вітальним словом виступив перший проректор Університету «Україна» І.Т. КУЧЕРЯВИЙ.

Іван Тихонович привітав учасників конференції від імені Президента Університету «Україна» П.М.Таланчука, наголосив на важливості комплексного підходу до патріотичного виховання, зокрема з використанням системи козацької педагогіки. Доповідач представив гостям здобутки університету в царині інклюзивної освіти, інноваційної, наукової, навчально-методичної, міжнародної діяльності, розповів про заходи студентського самоврядування та різноманітні національно-патріотичні проекти.

РУДЕНКО Ю.Д., професор кафедри теорії та історії педагогіки НПУ імені М.П. Драгоманова, доктор педагогічних наук, академік АН ВО України  доповів про особливості козацької педагогіки в системі виховання у молоді українського патріотизму і наголосив, що в суспільстві треба формувати і підтримувати ідеал українського воїна-захисника. Потрібно постійно викорінювати зі свідомості пересічного українця ідеї та ідеологію його головних ворогів, а саме, за Ю. Шерех-Шевельовим, − Москву, кучубеївщину і провінціалізм. Доповідач відзначив надзвичайно важливу роль П.М. Таланчука в історії незалежної України, котрий свого часу підтримав студентську Революцію на Граніті, з'їзд Народного руху України, започаткував реформування системи української освіти як перший міністр освіти незалежної України, розбудував перший в історії України університет за принципом безбар'єрності на всіх рівнях його діяльності.

Капелан Костянтин ХОЛОДОВ, УПЦ Київського патріархату, котрий опікується духовністю воїнів в зоні АТО, зазначив, що за 24 роки в Україні фактично не було незалежності, а були лише її атрибути. І в тому, що нині відбувається на Сході та в Криму, винні в тому числі й українці. Самі ж українці повинні шукати вихід із ситуації, що склалася, і саме отакі зібрання науковців, громадськості та духовенства і працюють на вирішення цих завдань. Вирішальна роль у формуванні патріота-громадянина належить вихованню. Виховувати в українцях треба насамперед жертовність, бо це християнська чеснота, яка формується великою любов'ю до людей і до своєї Батьківщини. Саме ця чеснота спонукала Христа піти на смерть в ім'я спасіння людства. Окрім того, потрібно у молоді формувати навички вправного воїна, уміння володіти всіма видами зброї, водити важку бойову техніку. Такі юнаки повинні мати за честь іти в бій за свою землю. Бо, як вчить святе письмо: «Немає більшої любові за ту, коли кладеш свою голову за друзів своїх…».

І виховувати треба на прикладі подвигів героїв Майдану, Небесної сотні та АТО, добровольців, волонтерів, на прикладі подвигів сучасників.

Попри всі випробовування, ми всі маємо завдячувати Богові за те, що живемо у такий непростий, але значущий час: ми бачимо навколо себе багато справжніх людей, бо війна – то каталізатор, що чітко відділяє багно від золота.

CУСЬ Б.А., доктор педагогічних наук, професор кафедри фізики Державного університету телекомунікацій наголосив, що національно-патріотичне виховання є пріоритетним завданням військових навчальних закладів України. Професор підкреслив, що українці мають міцне національне коріння, яке треба розвивати. Освіта, держава і громади повинні дбати про виховання громадянина, відповідального за долю своєї спільноти – рідної держави. Також українці повинні навчитися жити за своїми прадавніми традиціями і звичаями, довіряти одне одному, − у цьому від європейських народів ми відстали щонайменше на 300 років. Пріоритетом у цій діяльності має бути рідна мова. Господар у своїй хаті мусить говорити рідною мовою. Так будьмо ж господарями на своїй землі!

Досвідом волонтерської діяльності поділилася з учасниками конференції КОЗЛЕНКО Л.Л., голова Києво-Святошинської  організації Української спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів).

Про хортинг як дієвий метод формування козацько-лицарських традицій розповів ШЕВЧУК В.С., президент Федерації козацького «Хортингу» України.

Науковці, освітяни та громадські діячі, котрі взяли участь у конференції, обговорили проблеми національно-патріотичного виховання учнівської і студентської молоді на сучасному етапі та наголосили на надважливості визначених завдань щодо виховання глибоких патріотичних почуттів, стійких переконань та лицарських якостей громадянина – патріота України.

Під час конференції працювали виставки книг до теми, а також відбулися своєрідні перфоманси: виступи поетеси Тетяни Домашенко, народного козацького фольклорного ансамблю «Горлиця» Тарасівського будинку культури Києво-Святошинського району, студентів «Молодої Січі» Відокремленого підрозділу НУБІП України «Ірпінський економічний коледж».

Також усіх учасників конференції пригостили справжнім козацьким кулішем.

За підсумками роботи конференції було прийнято ухвалу.

Ухвала

Міжнародної науково-практичної конференції «ВПРОВАДЖЕННЯ КОЗАЦЬКО-ЛИЦАРСЬКИХ ТРАДИЦІЙ В ОСВІТНІЙ ПРОСТІР УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ СТРАТЕГІЇ НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ І МОЛОДІ»

Ми, учасники Міжнародної науково-практичної конференції «Впровадження козацько-лицарських традицій в контексті Стратегії національно-патріотичного виховання дітей і молоді», всебічно обговорили доленосні проблеми формування в зростаючих поколіннях українського патріотизму, національно-державницької духовності, синівської любові до України-Батьківщини.

Учасники конференції констатують, що вершинними здобутками українського народу впродовж останнього тисячоліття в боротьбі за свою свободу, утвердження власної незалежної держави були Українське козацтво, його волелюбна ідеологія і потужна державотворча місія, військово-захисна сила, завдяки яким зазнавали краху загарбницькі наміри й плани авторитарних і тоталітарних політичних режимів сусідніх держав-імперій.

Запорукою докорінного поліпшення виховання в зростаючих поколіннях українського патріотизму є глибоке пізнання ними звитяжної історії та подвижницької діяльності Українського козацтва, його філософії, ідеології, лицарської моралі, бойових героїчних традицій та козацької педагогіки. Упродовж кількох століть завдяки козацькій педагогіці в родинному вихованні, січових, сотенних і полкових школах, колегіумах та перших вітчизняних академіях – Острозькій (1576) і Києво-Могилянській (1615), братських школах (XVI-XVII ст.) формувалися патріоти України, герої національно-визвольних змагань. Творче відродження козацько-лицарських виховних традицій – один із найефективніших шляхів формування в дітей та молоді історичної пам`яті, національної свідомості, глибокого українського патріотизму, любові до рідного народу і ненависті до його ворогів, готовності зі зброєю в руках боронити територіальну цілісність і незалежність України від будь-якого агресора.

Випробувані століттями державотворчі, героїко-патріотичні, трудові, морально-духовні традиції Українського козацтва постійно відроджувалися в різних формах і ставали стійкою основою та невичерпним джерелом наростання національно-визвольної боротьби рідного народу.

У нових історичних умовах козацько-лицарські традиції постійно відновлювалися, як це підкреслюється в Стратегії національно-патріотичного виховання, в героїчній боротьбі Українських Січових Стрільців, армій Української Народної Республіки (УНР) і Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР), героїв Базару і Крут, антибільшовицьких селянських повстань, військових загонів Карпатської Січі, Української Повстанської Армії (УПА), українських повстанців у сталінських таборах.

В умовах сучасної агресії Росії проти незалежної України, анексії Криму й окупації частини Донбасу пріоритетним завданням освітян-науковців і практиків є вдосконалення національно-патріотичного виховання, реалізація на вищому рівні ідей і цінностей козацької педагогіки, підготовка молоді до захисту Вітчизни від зовнішніх ворогів, їхніх агентів – сепаратистів, інших внутрішніх недругів незалежної України.

Враховуючи щойно викладене, беручи до уваги суворі виклики сьогодення і соціальне замовлення, Міжнародна науково-практична конференція

УХВАЛЮЄ:

1. Практично реалізуючи Указ Президента України «Про Стратегію національно-патріотичного виховання дітей і молоді на 2016-2020 роки», вчителеві, вихователю, керівникові навчального закладу, методисту, управлінцю освіти необхідно дбати про створення системи національно-патріотичного виховання, завдяки якій у дітей та молоді формуватимуться глибокі патріотичні почуття, стійкі переконання, лицарські якості громадянина – патріота України.

2. У період загострення кризових явищ у нашому суспільному житті, агресії Росії та підготовлених нею сепаратистів проти незалежної України створювати сприятливі умови в родинному вихованні, школах, вишах та інших навчальних закладах для глибокого засвоєння учнями і студентами наукових і художніх знань про Україну – Батьківщину, її красу й духовну велич рідного народу, його гідний внесок у світову культуру та цивілізацію.

3. Поширювати серед широких кіл освітян, батьків, громадськості козацьку педагогіку як цілісну систему ідей, принципів, технологій козацько-лицарського загартування дітей і юнацтва, формування в них міцного здоров`я, сили волі й сили духу, звитяги та хоробрості, умінь долати будь-які труднощі, перешкоди в житті, здатності боротися із псевдо-цінностями, антиукраїнськими ідеями, готовності зберігати українську мову і культуру, відстоювати національні інтереси України.

4. У процесі вивчення навчальних дисциплін, позакласної та позааудиторної роботи на високому науковому рівні розкривати подвижницький чин, націєтворчу й державницьку діяльність гетьманів-патріотів, провідників національно-визвольного руху, великих українців, формувати в дітей та молоді ідеали українця-козака, лицаря з сучасними шляхетними духовними якостями і патріотичними справами, вчинками.

5. Організовувати і ґрунтувати систему виховання українського патріотизму в дітей і молоді на героїчних цінностях, державотворчих справах, які утверджені історією в героїко-патріотичних лицарських традиціях українського народу: князівсько-дружинницьких, богатирських, козацьких, козацько-січових, гайдамацько-отаманських, стрілецьких, повстансько-армійських, дисидентських, а також традиціях Героїв Небесної Сотні та учасників АТО.

6. Реалізовувати завдання національно-патріотичного виховання дітей і молоді шляхами формування в них глибоких знань про визначних українських полководців (князів Святослава Хороброго, Я.Мудрого, В.Мономаха, Костянтина Острозького, гетьманів Сагайдачного, Хмельницького, Орлика та ін.), видатні перемоги українських, зокрема козацьких військ над чужоземними загарбниками, плекання високого культу воїна-захисника, переможця над ворогами України і глибокого вивчення сучасної військової техніки.

7. З метою поглиблення в учнів і студентів пізнавальних інтересів, підвищення ефективності навчально-виховного процесу постійно пробуджувати в них захоплення козацькою романтикою і символікою, ритуалами й звичаями козаків, їхнім героїзмом, невичерпною енергією, ентузіазмом, ініціативністю, підприємливістю та винахідливістю у праці, військовій справі, бойовій майстерності, подвигами в битвах з ворогами.

8. Активізувати наукову, методичну, організаційно-педагогічну допомогу вихованцям дошкільних закладів, учням і студентам в їхньому прагненні створювати дитячі осередки козачат, джур, молодих козаків, дитячих та молодіжних об`єднань і організацій, створення шкільних козацьких Рад і Республік, куренів, кошів, сотень та полків, світлиць Козацької Звитяги й Лицарської слави.

9. Заохочувати й залучати козачат, джур та молодих козаків до систематичного пізнання національного характеру українців, самопізнання, самонавчання і самовиховання, поглиблення своїх патріотичних почуттів, здійснення конкретних трудових, суспільно корисних справ за напрямками «З радістю допомагаю батькам, родині, друзям», «Будую свою Духовну Січ», «Мої діла і мрії – рідному народові, Україні», «Люблю й вивчаю історію козаків, України», «Готуюсь, загартовую себе для захисту Вітчизни» та ін.

10. З метою значного поліпшення національно-патріотичного виховання постійно виховувати в дітей і молоді шанобливе ставлення до пам`яті про жертв комуністичного тоталітарного режиму в Україні, зокрема жертв голодоморів 1921-1922 років, 1947-1948 років, геноциду 1932-1933 років, політичних репресій і депортацій українців, Героїв Небесної Сотні, жертв серед учасників АТО.

11. Домагатися докорінного поліпшення національно-патріотичного виховання дітей дошкільного віку, разом із батьками, представниками громадськості утвердити педагогічну традицію, щоб кожна дитина  перед вступом до школи мала уявлення про Державний Герб України, Державний Прапор України, Державний Гімн України, знали 5-8 народних героїв, великих українців–лицарів і не менше 10 народних, козацьких пісень та віршів.

12. Постійно практикувати й розвивати шляхи і механізми системи тісної взаємодії органів державної влади, місцевого самоврядування, педагогів, представників громадських, зокрема козацьких організацій, у справі формування в дітей та молоді українського патріотизму, виховання в них синівської вірності Україні, готовності захищати Батьківщину від будь-яких зовнішніх і внутрішніх ворогів.

13. Активніше встановлювати творчі, ділові зв`язки з українською діаспорою, представниками інших країн, насамперед Європи, зокрема педагогами, працівниками освіти і науки, з метою зміцнення традицій глибокого пізнання історії України, Українського козацтва, виховання дітей і молоді в дусі любові до рідного народу, пошани до всіх народів світу.

14. Сприяти створенню і функціонуванню Всеукраїнської молодіжної організації «Молода Січ» та популяризувати її діяльність в усіх загальнонавчальних закладах України.

Решту світлин можна переглянути в наступному альбомі.