У 1997 році з Чернігівського художнього музею поцупили відоме полотно німецького художника Карла Христіана Фогеля фон Гольштайна «Анна Болейн за ґратами», вартістю 30 тисяч доларів. Навмисне називаю ціну — вона незначна, як для нашого міста чи загалом для області, але музей без того полотна вельми збіднів. Однак мова піде не про художню цінність картини, а, власне, про зображення на ній.
Англійка Анна Болейн, на думку багатьох істориків, належить до найвідоміших і найсуперечливіших жінок в історії людства. Непоказна вродою, вона все ж мала гарні очі і чудове чорне волосся. Але вихована, як і вся тодішня європейська еліта, при дворі Маргарити Австрійської на французьких манерах, що увібрали в себе не тільки політичну та світську мораль, а, насамперед, мистецтво аристократичної інтриги.
Ось чому, повернувшись до Англії, вона помітно виділяється серед тамтешніх вельможних жінок — дотепністю, елегантністю і своїм… підступом. Звернув на неї увагу й сам король Генріх VIII, однак вона не захотіла стати його коханкою, вона забажала стати… королевою. І монарх, довго вагаючись, все ж таки розлучився з дружиною Катериною Арагонською, розсварившись через те з Римським Папою і запровадивши офіційно в Англії по суті нову релігію — англіканство, не підзвітну Ватикану. Аж по сьогоднішній день, уже майже п’ятсот років! Але і в короні королеви вона не припиняла інтриг, гріховних перелюбів і навіть відьомства. Відтак від імені короля сталося непередбачуване — Анні Болейн, на очах у тисячах лондонців, стяли голову.
Картина, що нині вочевидь прикрашає приватне зібрання якогось вітчизняного товстосума (бо зарубіжні колекціонери дбають про своє ім’я і ніколи не візьмуть краденого), має ще іншу назву — «Мучениця». Справді, Анна тут страдниця, адже бачимо її у Тауерській в’язниці. Вона обіймає через ґрати донечку — майбутню наймогутнішу королеву Єлизавету І. В розпачі обличчя служниці, яка привела до матері дитину. Художник не пошкодував свого таланту, щоб вичавити з глядача, особливо жіноцтва, щемливу сльозу. Шкода, одначе, що цієї картини вже не побачить наша молодь. Особливо після того, як образ Анни майстерно зіграла в історичному фільмі зірка світового кіно Наталі Портман.
Розповідають, що в палаці Хемптон-Корт — колишній резиденції англійських королів, а нині музеї, привид Анни Болейн з’являється в ті ночі, коли чергова дата її страти збігається з повним місяцем. Тоді її зображення зникає зі тамтешнього портрета, і, плачучи та стогнучи, вона вештається по замку. Не знаю, чи з’являлась та примарниця у нашому художньому музеї, коли висіло там полотно німецького маляра, але в того псевдоколекціонера, якому воно дісталося, привид страдниці Анни Болейн не перестає лякати домочадців.
Володимир Сапон