Жінка-УКРАЇНКА

16 лютого 2015 р. в Київському Будинку актора з новою програмою виступив молодий композитор і віртуозний піаніст Єгор Грушин.

На концерт прийшло дуже багато людей. Повна зала, переважно люди від 18 до 35 років, які, безперечно, не могли не зацікавитися молодим композитором, що грає неокласику.

Увімкнені над сценою прожектори сяють синім і жовтим світлом, створюючи таємниче-казкову атмосферу. Рояль стоїть посеред сцени, ближче до глядача.

І ось виходить він. Ніби нічого не помічаючи, сідає за інструмент і одразу починає грати. І попливла над залою мелодія, занурюючи глядачів у чарівний, глибокий і чуттєвий світ.

Лише зігравши три композиції, музикант встав і привітався із глядачами. Композитор розповів, що недавно приїхав із закордонної поїздки, де він теж виступав, а заодно добре відпочив і мав час попрацювати над новою програмою.

І знову музика. І знову його пальці бігають по клавішах, не зупиняючись, доки не закінчиться композиція,  добуваючи із рояля, здається, неможливі музичні переливи. Закінчить одну композицію, передихне секунд 10 і знову грає. Ніби барвистий, різнокольоровий туман, музика заполонила увесь зал. Видно, що грає юний майстер. Він навіть ноти не взяв – навіщо вони йому, коли всю цю музику створив він сам?

Наприкінці виступу Єгор подякував глядачам за те, що прийшли сьогодні на його виступ, сказав, що йому дуже приємно. Він з усмішкою сказав, що коли організовував виступ, то припускав, що сьогодні буде виступ у форматі невеликого квартирника, а вийшов великий квартирник. Після цього він ніби пішов за куліси, але під оплески глядачів, які не стихали, знову вийшов, щоб зіграти ще одну композицію «на біс».

Після концерту кожен бажаючий зміг придбати диск із музикою Єгора Грушина, а також взяти автограф і сфотографуватися з молодим піаністом.

Єгор Грушин – випускник Новокаховської філії Університету «Україна». Коли прийшов до університету, то обрав економічний факультет. То що ж для нього зараз важливіше – музика чи економіка?

Єгоре, чому, власне, пішли навчатися на економіста? Чому не в музичне училище?

− Не пішов до музичного училища, бо не хотів. Хотілося грати саме свою музику, до того ж, мене тоді справді цікавила спеціальність економіста. Потім я поміняв свою думку, коли зрозумів, що з музикою у мене виходить краще.

А чому саме піаніно? Чим вам подобається цей інструмент?

− Тому, що мене з дитинства навчали грати на піаніно. До того ж, рояль – це «король інструментів». Можливо, і я хотів бути королем (усміхається).

До речі, а на чому ви граєте вдома: рояль, піаніно чи синтезатор?

− Ні, не на синтезаторі. У мене вдома є електричне фортепіано, на якому зручно грати в навушниках (щоб не заважати сусідам). А так я частіше граю не вдома, а на концертах, а там уже граю на роялі.

Насправді, мені дуже приємно, коли на мій концерт приходить багато людей, зрештою, я дійсно отримую від цього насолоду.

Чому присвячено сьогоднішній виступ?

− Чому присвячений виступ? Людям. Людям, які сьогодні прийшли, їм присвячено.

Чи багато в цьому виступі нових композицій? Що саме нового в новій програмі: може, якось стиль змінився?

− Половина. Перша половина концерту – нові твори, друга – старі. Стиль трошки зміниться, коли ми запишемо це все разом із музикантами. А так те, що я сьогодні грав – абсолютно мій стиль, авторський.

А як ви сам визначаєте свій стиль? Чому неокласика, і що в ньому є вашого, «особливого»? Чому це саме «ваш» стиль?

− Моя музика побудована на тих самих принципах, що і неокласична.

Ви сказали «ваш стиль», тобто він певним чином повинен відрізнятися від основних догм неокласицизму.

− Абсолютно у кожного артиста є свій почерк, як і у футболіста стиль гри. Це просто можна чути, не завжди можливо схарактеризувати словами.

Довідка:

Єгор Грушин – український неокласик, у творчому доробку якого 3 студійних альбоми («Inside» (2012), «Absolution» (2013), «Dominicano» (2014) та створення багатьох cover-треків на пісні його улюблених музичних гуртів, серед яких «Океан Ельзи», «Bon Jovi», «Queen», «Muse». Свої композиції автор поширював через мережу Інтернет, де він швидко здобув популярність.

Костянтин ЗОЗУЛЯ,

студентський Медіа-центр Університету «Україна»