Жінка-УКРАЇНКА

Світлана ПАТРА,

журналіст Імідж-центру Університету «Україна»

Утвердження і розвиток української мови – це стратегічна мета, без реалізації якої неможливо побудувати Українську державу. Так. Статус української мови чітко прописаний у Конституції нашої держави, проте, на жаль, реальна ситуація така, що українська мова настільки довго була витіснена в периферійні сфери життя, що велика кількість наших громадян щиро вважають себе російськомовними. Проте поступ все ж є. Так, 2015 року Київська міська державна адміністрація прийняла та впроваджує «Концепцію розвитку української мови, культури та виховання історичної пам’яті у жителів міста Києва на 2015 – 2020 роки».

Метою Концепції є визначення стратегічних пріоритетів та створення оптимальних умов для реалізації конституційних гарантій для вільного функціонування української мови у Києві, розширення вживання державної мови, виховання любові, поваги та шанобливого ставлення до неї, підвищення національної свідомості та патріотизму в жителів столиці, дотримання норм законів України щодо забезпечення культурно-мовних прав громадян. Серед основних завдань Концепції – зміцнення статусу української мови як державної; всебічний розвиток і розширення функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя міста. Заходи в рамках Концепції умовно розподілено на п’ять векторів: діловодство, громадське життя, ЗМІ, освіта, культура.

До організації та проведення заходів у рамках реалізації Концепції долучилася кафедра української мови, літератури та східних мов Інституту філології та масових комунікацій Університету «Україна». Говорить   завідувач кафедри української мови, літератури та східних мов, кандидат філологічних наук, доцент Олена КОЛОМІЄЦЬ.

Пані Олено, коли кафедра української мови, літератури та східних мов Університету «Україна» долучилася до реалізації Концепції і в чому полягає участь?

− Із вересня 2015 року Київська міська державна адміністрація й кафедра співпрацюють у реалізації Концепції. На даному етапі кафедра бере участь у роботі міжвідомчої робочої групи, зокрема – у секціях «Освіта» і «Діловодство та ділове мовлення». Ми розробили програму «Ділової української мови для державних службовців» та запропонували її до розгляду. На цьому етапі працюємо в робочих групах по реалізації Концепції. Я, як завідувач, представляю кафедру університету на засіданнях робочої групи, координую діяльність кафедри в межах реалізації Концепції.

Раз на квартал робоча група проводить засідання. На останньому, яке відбулося 13 квітня 2016 року, розглядалися шляхи реалізації цієї Концепції, департаменти КМДА звітували про хід реалізації, про виконання заходів, передбачених дорожніми картами, і, відповідно, про підготовку Положення на основі цієї Концепції, де будуть прописані відповідні заходи щодо реалізації цієї програми у місті Києві. На останньому зібранні робочої групи департамент КМДА із суспільних комунікацій виступив із повідомленням про кампанію «Київ читає українською». Було оприлюднено результати соціологічного дослідження про зацікавлення киян читанням української книги. З’ясувалося, що, на жаль, інтерес киян до читання знижується. Найбільша читацька аудиторія, яка втрачається, – віком від 25 до 40 років. Було названо дві найбільш поширені причини зниження інтересу до читання – відсутність часу та висока вартість книг. Щоб дати можливість киянам мати доступ до книги, планується цілий ряд заходів. Один із них – бібліотеки у скверах і парках. Людина може взяти у парку книгу, почитати її і повернути.

Найбільша аудиторія читачів – у соціальній мережі «Фейсбук», тому проводиться робота з виготовлення буктрейлерів та розміщення їх в Інтернеті, щоб зацікавити до читання. Також було повідомлено про створення у соціальній мережі «Фейсбук» спільноти «Київ україномовний». Було оголошено про прийняття 16 лютого 2016 року Державної програми відродження українського книговидання. Значну увагу в місті приділено бібліотекам. Бібліотека ім. Лесі Українки оцифровує книги і викладає їх на сайт у вільному доступі. Також у Києві стартував проект «Екранізація творів класиків української літератури».

Представники департаменту промисловості на цьому ж засіданні повідомили, що базою для організації зустрічей із молодими письменниками є книгарня «Сяйво». Я розповіла, що кафедра української мови, літератури, східних мов може запропонувати свій формат заходів – Літературно-мистецький фестиваль «Українські передзвони», на який запрошуються молоді автори та виконавці української поезії та пісні. Я розповіла про історію і традиції фестивалю і запропонувала його можливості для надання майданчика молодим україномовним авторам.

У реалізації Концепції задіяні департаменти КМДА – суспільних комунікацій; промисловості; освіти; архітектури та містобудування. Їх представники інформували про роботу департаментів щодо реалізації Концепції, пропонували свою допомогу. Під час зібрань ми напрацьовуємо спільні напрямки діяльності, що сприятиме продовжено реалізації Концепції щодо розвитку та утвердження української мови в столиці.

Якими є Ваші враження від роботи над реалізацією Концепції?

− Щиро радію з того, що така Концепція прийнята в Києві, оскільки це – той перший крок, який засвідчує зважену державницьку мовну політику, що реалізує столиця на шляху утвердження української мови в «серці країни». На всеукраїнському рівні у нас є Державна програма розвитку української мови, що приймається на 5 років, проте у 2010, через усім відомі суспільні події, вона так і не набула чинності. Якщо про попередню програму було відомо, що вона була написана і готова до впровадження, то про розробку наступної поки що сказати нічого не можу.

Тому те, що Київ робить перший крок у цьому напрямку – дуже символічно. Із Києва розпочалися зміни, у Києві розпочався Майдан. Місто не відхрещується від наявної проблеми – так, на жаль, у Києві ще доводиться чути багато російської мови. Але те, що це питання піднімають на рівні нашої міської влади, свідчить, що столиця впевнено рухається шляхом реалізації однієї з найважливіших державницьких програма. Вважаю, що в цьому питанні Київ може стати прикладом для інших міст України.

У 2010-2015 роках подібну програму було ініційовано та реалізовано на Рівненщині. Тому думаю, що таку ініціативу буде підтримано. 30 березня 2016 року я відвідала науково-практичний семінар «Розвиток професійної компетентності та педагогічної майстерності вчителя української мови і літератури як основа соціалізації особистості» у Кривому Розі. Темою мого виступу була «Сучасна мовна політика як складова національної безпеки України». Розповідаючи про досвід Києва, про Концепцію, помітила значне зацікавлення наших колег, бажання та наміри підтримати ініціативу столиці. Сьогодні в нашому суспільстві відбуваються важливі процеси, активізувався волонтерський рух, поступово відроджується суспільна активність місцевих громад, Тому подібна ініціатива повинна йти від громади, а досвід Києва сприятиме тому, що все ж буде затверджено Державну програму розвитку української мови на період до 2020 року.

Чи можна вже говорити про результати реалізації Концепції?

− Так, результати вже є. Це кампанія «Київ читає українською». Це презентації творів  молодих українських авторів, яким місто надає майданчики для виступів та презентацій їх творів, зокрема – у книгарні «Сяйво». Департамент освіти повідомив про старт культурологічного проекту «Квіти з полотен Катерини Білокур», який спрямований на популяризацію спадщини української художниці. Проводиться Літературно-мистецький фестиваль «Українські передзвони» – вже відбулося сім фестивалів, останній було проведено в Будинку письменників до Дня соборності України.

Що планується надалі в рамках реалізації Концепції?

− У травні відбудеться міський конкурс юних поетів «Поетична весна». Ми, у свою чергу, готуємося до восьмого Літературно-мистецького фестивалю «Українські передзвони», який буде приурочено до річниці перепоховання Тараса Шевченка та відбудеться в Будинку письменників 21 травня 2016 року. Під час останнього зібрання робочої групи з реалізації Концепції були присутні представники ЗМІ: ТРК «Київ» та «Радіо Київ – 98 FM». Вони запросили кафедру української мови, літератури та східних мов взяти участь у проекті «Незалежні – 25» та виступити в радіопрограмі «25 цікавих фактів про українську мову».