Жінка-УКРАЇНКА

У творчому просторі Бібліотеки Солом’янського району імені Миколи Реріха відбудеться презентація книжки поезій київської письменниці Вікторії Осташ «ВИЖИТИ». Свою зустріч із читачами автор позначає «тегами» #Двоє у пейзажі, або #Поет і Місто, адже більшість поезій із книжки – про місто (чи й Місто) і про його людину. Тож головним ліричним героєм буде саме «Місто: видиме й уявне, повсякденне і святкове, його пейзажі та міфологеми, візії та голоси; мрії і марення, життя і житія його мешканців і «прибульців», їхні таємниці, спогади і сповіді». 

Тему вечора буде підкріплено демонстрацією фото-поезій В. Осташ і світлин (переважно чорно-білих) творчого дуету Вікторії Осташ та Олександра Басаргіна (автора кількох світлин, уміщених у презентованій книжці). 

Авторське виконання поезій матиме і музичне обрамлення – композиції на теми ірландської музики у виконанні мисткині Світлани Кондратьєвої (флейта).
   
Зустріч відбудеться 26 травня (четвер) о 17-00 
за адресою:  
м. Київ, Бібліотека Солом’янського р-ну 
імені Миколи РЕРІХА
Вул. Єреванська, 12

Коротке інфо про автора:

Вікторія Осташ. Киянка. За фахом – літературний редактор, працює викладачем. Кандидат філологічних наук. Член НСПУ (2006). Засновник та очільниця Київської літстудії «Перехрестя» (2003). Автор ідеї і засновник Міжнародного конкурсу урбаністичної поезії «Урба-Перехрестя» (2012). Організатор та учасник численних літературно-мистецьких імпрез, фестивалів та інтеракцій, у тому числі – мультимистецьких (синтезу літератури, музики, фото-поезії, скульптури та живопису). Розробник авторських курсів та майстер-класів із Фото-поезії, Урба-поезії, Саморедагування поезії, апробованих у рамках Літературного табору «Калавурня» (2013 – 2014) та «Міжнародного літфоруму» (2015).

Вірші й коротка проза надруковані в періодиці, зокрема – літературно-мистецьких альманахах, антологіях та збірниках «Гранослов» (Київ), «Привітання життя» (Львів), «Крила» (Київ, 1999, 2002), «Потойбіч паузи» (Київ, 2005), «Склянка часу» (Канів, 2007), «Вакації-2» (Тернопіль, 2008), «Четвер» (2008), «Дніпро» (2009), «Сила малого» (Луцьк, 2009), «Спалах» (Черкаси, 2010), антологіях «Пастораль річечки» (Чернівці, 2011), «Нова украинска поезия» (Болгарія, 2012), «Clarinettes Solaires. Antologie la poesie ukrainienne» (Paris, 2013), «Сама» (Київ, 2013 (Серія «Літературна агенція «Банкова, 2»)), «Викрадення Європи» (Київ, 2014), «Terra Poetika» (2015), «Соты» (2016), а також – у газетах «Літературна Україна», «Українська літературна газета» та ін. Єдиний із опублікованих прозових творів значної форми – романела «Пристрасті за генієм» – побачив світ у часописі «Київ» (2004. – №9).

Автор поетичних книжок «САД-О.К.» (К., 2002), «ВІЗІІ» (Львів, 2006), «Подих Слова» (Пілотне видання: К., 2013), «Нокаутоване Місто» (Книга-репетиція: К., 2014), аудіо-книжки «Подих Слова» (Музвар, 2015), «Вижити» (Київ, «Просвіта», 2016). 
Окремі поезії перекладені англійською, болгарською, російською та французькою.

«Титульна» поезія книжки:

* * *

найбезпечніше зараз – читати словник
як колись Ахматова кажуть читала
«принатурився»... «притерпівся»... простіше – «звик»
світ до темряви – двійника... Тантала...

а я хочу світлого... від зорі до зорь
переміни настрою – ніби строїв
за «взірець»... «візерунок»... «узір»... «узор»...
замість мрії («проблиском») – віри прояв

не «чалапати»... «човгати»... «сунути» і «човпти» 
не «галайкати»... «фукати»... «гримати» і «ячати»
хочу певности – волі... енергії... вижитѝ
серед бруду і безладу – наново все почати!

Поезія, яка дала назву вечору:

двоє у пейзажі: замальовка

і знову сніг з дощем 
і знову – ти
до щему свій
але й чужий до сказу
оповідаєш 
брехні про оази
спасеннику
з долини самоти
…сю зиму важко якось 
перетри-
чи перестри-
(-тривати і -стрибати) 
а ти усе торочиш
про екватор
про схід і південь
теплі там вітри
…не слухати не чути
сотні «не»
заношу руку вгору
для відмашки
новий почати відлік
(ні не важко)
та знову «не» і «ні» 
і цирк тіней
і ми у ньому
наче в бочці о-
гірки і темні
мокрі і слизькі
містечко непривітне
Неверморськ
згадаємо
і хижі заміські
в чужім 
Мементоморську
де пейзаж
щомиті 
ризикує вийти за
життєву риску –
в нічиї віки
нас із тобою – 
нагло – у тираж
виводячи – обох –
поза лапкѝ