Жінка-УКРАЇНКА

За сприяння Міжнародної літературно-мистецької академії України і особисто її Президента Сергія Дзюби вірш поета-романтика зі Слов'янська Михайла Петренка "Дивлюсь я на небо", написаний 175 років тому, було вперше перекладено удмуртською мовою.

Перекладач - Лідія Нянькіна народилася 23 вересня 1965 р. в селі Серп Алнашського району Удмуртської Республіки. Закінчила Літературний інститут імені Максима Горького. Нині мешкає і працює в Удмуртії, в журналі «Кенеш». З дитинства пише поезію та прозу. Автор книжок. Перекладач. Журналіст. Член Спілки письменників Росії. Лауреат літературних премій Удмуртії та Естонії. Заслужений працівник культури Удмуртської Республіки.

Нагадаємо, що удмурти (самоназва удморт) — фіно-угорський народ, що живе в Удмуртській Республіці, а також сусідніх суб'єктах Російської Федерації (зокрема, у Пермському краї, Кіровській області, Татарстані, Башкортостані тощо); крім Російської Федерації удмурти проживають у Казахстані, Україні, Естонії та інших пострадянських державах.

Євген Букет,
головний редактор
щотижневої української газети
"Культура і життя"

Михайло Петренко «Дивлюсь я на небо» удмуртською мовою

* * *

Љожмыт синъёсын учкисько инбаме:
Ќрњи кадь лобась туж потэ луэме.
Быдњым Инмаре сётысал ке бурдъёс,
Лопыр! карыса лобасал мон, эшъёс.

Тќдьы шаерын шедьтысал ас шудме, 
Отын вунысал, дыр, курыт кайгуэ.  
Шунды сиосын кыняса пегаса,
Капчи шудысал мон соку, эсьмаса.

Пичи дырысен вал секыт  адњонэ:
Ляльчи, кураськись — тћни вань улонэ.
Я кин жалялоз бен муртлэсь нылпизэ,
Нокин но уз мычы тыныд бур кизэ.

Сием потыса кќланы выдылћ,
Быльыр! васькалляз бам вылтћм синкыли.
Мукет улонэз мон уг адњы ни, шол:
Инбам — коркае тон, эше нош — ыр тќл.

Сюлмам весь улэ сирота луэме,
Љожмыт малпанъёс љутћсько вылће.
Огпол кекатћз ке монэ лек мќзмон,
Инме учкыса, лулпушкы шуналоз.

Медло ик вылэм ќрњилэн кадь бурдъёс, —
Шукы пќлады выйысал, пилемъёс!
Чагыр инбамын мон соку быдэс уй
Одно лэсьтысал, дыр, шулдыр коркатуй.

Удмуртською переклала Лідія Нянькіна (на фото)