Жінка-УКРАЇНКА

(Триптих)

1.

Вона:

Буває, як вечір
На плечі сідає,
Мені твого погляду
Не вистачає.
І наче причастя –
Дорога до щастя.
Іду - не спиняюсь,
Ні в чому не каюсь…
А зорі під ноги…
Зникають тривоги.
У скриньці жадань
Цілих сім побажань:
Зустріти, Зігріти,
Лишитись, Любити,
Вуста цілувати,
За руку тримати,
Щоб серце до серця…
Та чи одізвешся?

2.

Він:

Сім кольорів веселки змила хмара,
Сім сторінок твоїх я дочитав,
Сім нот на непокірливій гітарі
В мелодії чарівній передав.

Сім днів горів вогнем - тепер в полоні: 
Із мороку й безсоння розгорни,
Візьми мене, мов вуглика, в долоню,
І наче з нього попіл весь здмухни.

Твоє почую в римі знову слово -
Те відчуття, що крила надає.
Нарешті я знайду кохання знову
Хоч нерозділене, та все одно моє...

3.

Він і Вона:

Сім бажань - на двох.
Все - на двох.
Серце до серця...

Залиште нас, люди!
Так, як ви хочете, вже не буде.

Бо серце до серця...
Бо сім на двох.
Бо все на двох.

Бачить Бог!
Мудрий Бог!

З нами Бог...

Тетяна Череп-Пероганич, 
Ovod, 2017