Як це було...

 

16839334_1247482978640419_142697104_nНіч 18-19 лютого 2014 р. – страшна, таємнича і досі нерозгадана трагедія  – пожежа в Будинку профспілок. Скільки загублено душ там! Хто розкаже? Чи дізнаємось? Скільки часу минуло – не забувайте ніколи про це! Слава героям Майдану!

ПОЕМА ПРО ЄВРОМАЙДАН

         Грудень 2013 р.

Майдан, Майдан… Хіба чекали,
Що буде кров і побиття?
Дівчата й хлопці Гімн співали.
Той день змінив їх плин життя!

З якою злістю, як жорстоко
Дітей вкраїнських убивали!
 Це – «Беркути» із кожним кроком 
Все більш ударів додавали. 

Студенти бігли і ховались
У підворотні, у підвали…
Скажені пси за ними гнались
І нападали, як шакали…

Софія браму не відкрила.
Помчали далі, в Монастир
Михайлівський. Там відчинили.
У Храмі – тиша. Спокій. Мир.

А на підлозі лежать хлопці… 
Напіживі і ще живі.              
Їх святводою окропили
Й нагодували, чим змогли.

Тривожно дзвони задзвонили,
На сполох вдарили, в набат…
У центр кияни поспішили –
Тут кожний  – друг, сестра і брат.
   

 
         Січень 2014 р.

Різдво на Майдані ми будем стрічати,
Тут людно і тепло, і друзів багато.
На сцені Вертепи й веселі Маланки.
Тут пісня лунає із вечора й зранку.

Он Зірочка сяє з високого неба,
І «Йолка» найкраща – і все так, як треба:
На чатах афганці, стоять барикади.
Тут захист надійний – дамо опір гадам!

А Коник синенький приніс нам новину:
«Нарешті прокинулась вся Україна!».
Накажуть, стоятимо тут до загину –
Від скверни очистимо нашу країну!

Ми ходим в пікети, малюєм плакати,
Рубаємо дрова, щоб всіх зігрівати.
У нас на Майдані роботи багато,
А дома чекає старенькая мати.

 

Лютий 2014 р.

… Горять барикади, стріляють по людях
І гинуть навколо батьки і сини.
Це знову чийсь снайпер поцілив у груди…
За що ж убивати людей без вини?

Тихіше й тихіше лунає наш клич,
Все менше і менше Героїв на площі.
Вкраїнці! Тісніше гуртуйтесь в ряди
І швидше ідіть на Майдан, як на прощу!

О, Боже Великий! Врятуй Україну,
Не дай на поталу її ворогам!
Я буду завжди захищать, до загину, –
Ніколи не зраджу, її не  віддам!

Цей рух патріотів ніхто вже не спинить, –
Настала пора рятувать Батьківщину.
Нам треба єднатись, нам треба боротись,
Господь нам поможе і ми – переможем!
Вже скоро, вже скоро Майдан переможе!

 

Осінь 2014 р.

Майдан… Майдан… Нема наметів.
Гуляє натовп, як  колись.
Обличчя дивляться з портретів…
Постав їм свічку й помолись.

Майдан… Майдан… Нема сьогодні
Наметів, тільки людський вир.
На варті тут «Небесна сотня»,
Що стереже наш спокій й мир.

За що боролись і вмирали 
Сміливі, славні юнаки,
І чесні голови поклали?
Їм вічна пам’ять. На віки.
 
За рік нічого не змінилось,
Знов стогнуть люди, як в ярмі.
Перед очима ті події
Уже зникають в далині…
 
Майдан… Майдан….Коротка пам’ять… 
Та дуже довгі язики…
Своїх Героїв не забудем –
Пройдуть літа, пройдуть роки…
 
                             Ольга РУТКОВСЬКА

16880675_1247491668639550_850386131_o 16899942_1247483915306992_1938755591_n