Поезія Світлани Порхун

***

Весна у вікна, -
Розбила шиби.
Залила світлом,
Розтали глиби

розлила ріки,
Розпалась крига.
Таємні втіхи,
Нові інтриги 

Старі дерева 
Цвітуть по-новім.
В душі квітнево ,
Травнево в домі

Пташиним сміхом 
Рясніють ранки.
Не бійся снігу,
Скидай фіранки

Лишай берлогу,
Насаджуй квіти.
Без остороги 
Спіши любити

 

***

Захаращена кімната
Вчорашнім зібганим сміттям.
Нема де ні припасти спати,
Ні приховати сум'яття

Повсюди щось, що хтось залишив,
Непотріб той перебери.
Або згреби і просто викинь,
Нехай не купчиться в дворі

Запрошуй тільки щастя в гості,
Нехай з гостинцями іде.
Без гніву, страху і без злості ,
З собою диво приведе 

Зітри напилення фальшиве,-
Хтось так старанно насипав.
І змий усе, що застаріло,
Щоб хтось нове набудував