Жінка-УКРАЇНКА

Автор тексту і фото: Наталя Куліш

Якщо в романі Джонатана Франзена «Свобода» йдеться про свободу вибору, де головні герої-демократи Патті й Уолтер Берглунд заради примарної свободи жертвують стосунками зі своїми близькими, то в азербайджанської письменниці Афаг Масуд у романі «Свобода» ідеться про внутрішню свободу людини. Скоріше автор ставить риторичні запитання: «Коли людина відчуває свободу?» і «Чи може людина в східному патріархальному суспільстві дозволити собі вільнодумство?».

Герої роману Афаг Масуд «Свобода» ‑ наші сучасники.

До психотерапевта, професора Вейсова на прийом приходить психоаналітик, академік Сіраджі й скаржиться, що він боїться чоловіка у сірій куртці, який його переслідує. Вейсов починає сеанс психотерапії і з’ясовує, що Сіраджі сниться той самий сон, що і йому – чоловік у сірій куртці. І зараз Сіраджі прийшов до Вейсова, як до найкращого психотерапевта, і благає його врятувати від Нього. Академік багатозначно показує на стелю. Вейсов безпорадно щось белькоче, і Сіраджі так ні з чим і йде від нього. Вночі Вейсову приснився сон, де чоловік у сірій куртці вбиває Сіраджі. І коли психотерапевт телефонує до свого пацієнта додому, то дружина академіка Сіраджі повідомляє, що він помер насправді…

У професора Вейсова кілька років як померла дружина. Коли вона йому приснилася в квітучому саду, він дуже зрадів. Він чекав щоразу зустрічі з нею у сні. Він навчився керувати своїми сновидіннями, де вони удвох могли гуляти і насолоджуватися безтурботністю. І якось дружина зникла зі снів професора, і натомість з’явився чоловік у сірій куртці. Він переслідував його тепер і вдень, і вночі…

Президент країни у тому віці чоловіка, коли дуже багато страхів. Страхи – це втратити вплив, авторитет і життєву силу, а також ‑ підозра зради, непокори підконтрольного народу тощо. З’являються сни про мавзолей, будівництво якого президент час від часу відвідує. Марення у президента відбуваються у найнесподіваніші моменти: на засіданні з міністрами, під час зустрічі з родичами загиблих у військовій частині при спробі державного перевороту. Президент перестав почуватися у безпеці, і тільки у салоні робочої автівки поряд з охоронцем і помічником він спокійно віддається чарам Морфея. І тут стається замах на президентський кортеж. Тоді у президента виникає бажання звільнитися від нав’язливого дрімотного стану. Він дає розпорядження знайти найкращого психотерапевта, який практикує з проблемами сновидіння, ‑ професора Вейсова.

Коли психотерапевт Вейсов потрапляє в президентську резиденцію, то вражається ізольованості глави держави від народу. Водночас він дивується проханню президента, а коли наважується взятися за справу, то вимагає повної відвертості. Президент має напружити пам’ять, заглибитися в спогади, аж до дитячих страхів. Саме в них криються всі дорослі проблеми і нав’язливі сни.

У цілковитій секретності Вейсов проводить сеанси психотерапії. Президент поринає в найглухіші закапелки своєї пам’яті, бачить матір вагітну ним, кохану жінку… ‑ він повністю відвертий. Тепер Вейсов знає всі слабкості президента, він заволодів його волею і якби захотів... У найвідповідальніший момент психосеансу президент на 8 хвилин вимикається із життя. Коли бригада медиків повертає його з того світу, він хоче подякувати професору, але дізнається, що той уже помер у в’язниці…

Роман «Свобода» має кілька сюжетних ліній. Персонажі – це владці й інтелігенція в інтелектуальному протистоянні в пострадянському середовищі. Автор використовує в романі елементи містики звертаючись до психоаналітики. Сон в її розумінні – це простір, який підвладний людині, але у певні моменти він стає пасткою, з якої немає вороття.

Афаг Масуд вивертає людську свідомість. Так, читач має змогу проникнути у підсвідомість, щоб збагнути, коли людина почувається вільною. Тема сну висвітлюється так детально авторкою вперше в літературі.

До книжки «Свобода», окрім роману, увійшло ще п’ять оповідань, створених Афаг Масуд у різні роки. Це: «Ніч», «Горобці», «З останнім подихом», «Айсун» і «Смерть генерала», які описують життя азербайджанського суспільства після розвалу Союзу. Якщо порівняти азербайджанські проблеми з українськими, висвітлені в творах авторки, то вони впізнавані читачем, родом із СРСР.

З притаманним гумором, тонкою іронією, авторка як безпристрасний спостерігач оповідає чим дихає патріархальне суспільство. Йому (суспільству) притаманна і соціальна скрута, і вічне протистояння – батьки-діти, і тиранія авторитарних родичів, заздрощі сусідів і показуха колег.

В оповіданні «Смерть генерала» Афаг Масуд подає пікантність ситуації, коли поважна державна персона перетворила своє тіло на шлунок. І під час операції лікарі до смерті бояться і запобігають перед цим шлунком. Коли генерал логічно помирає, то у країні стається колапс, Та, не дай Боже, щоб народу була відома причина смерті генерала. Медичну картку ховають, як і самого генерала, під грифом «Цілком таємно»…

У романі «Свобода» Афаг Масуд вміло викриває рудименти постколоніальної системи, які хоча й продукуються на патріархальному ґрунті і під небом мусульманської країни, до болю знайомі поколінню українців народжених після Другої світової війни.

Роман «Свобода» ‑ це перше представлення творчості авторки українською. Книжка Афаг Масуд у яскравій обкладинці побачила світ у Літературній агенції «Друге дихання» (видавець Володимир Даниленко).

Під час презентації книжки «Свобода» у Київському будинку книги драматург Ярослав Верещак повідомив про підготовку за творами Афаг Масуд вистави «Смерть генерала» для показу ближчим часом на сцені експериментального театру «Перетворення» (керівник Володимир Завальнюк).

Роман Афаг Масуд «Свобода» знайдете в українських книгарнях.