Жінка-УКРАЇНКА

Зараз на Євромайдані продовжується наше народження. Вірю, що країна очиститься і зміниться на краще, що все буде добре. Хоча про сьогоднішній Майдан теж було про що написати трагічну поезію:

МАЙДАННИЙ ГРАНІТ

Чи ви чули, як плакав граніт на Майдані –
І довго, і гірко?
Першу кров у житті він побачив, дізнався – жорстокий цей світ…
Били всіх тут кийками й ногами. Ударили жінку,
Хоч кричала: «Вагітна!» – їй цілили прямо в живіт!
Мов хотіли убити не тільки невгодне сьогодні,
А й майбутнє невгодне – бунтарки-матусі дитя.
Не змогли – Божа матір простерла над жінкою
Ризи Господні,
Врятувала і мами, й маляти невинне життя…
І ховалися люди катовані в Божому Храмі,
Як колись від страшної орди – Боже правий, спаси!
Дехто безвісті зник – їх і досі розшукують мами…
Бо при владі орда – ось такі в нас настали часи.
Яничари без роду і племені – ниці, безбожні.
Нищать нам Україну вже вкотре, і цілять в родючий живіт!
Нищать наше майбутнє… Але – ми переможемо,
Ми переможем!
Чи ви чули, як радо віта наші кроки відлунням
Майданний граніт?

ТРИМАЙМОСЯ!

Надія Марчук