«Така тривога і розпука!..»

Така тривога і розпука!
Така душевна суєта!
Немовби у кайданах руки,
Думки, і серце, і уста.
Весни діждалася природа.
Все суще знову ожива.
А ти, мій стомлений народе,
Воюєш за свої права.
Хто з нас правий? Хто винуватий?
Уже нема чого й ділить.
Лише у тих, що "скраю хата"
За тебе серце не болить.
Дай, Боже, сили і терпіння,
Прощення, віри і снаги!
Весна приносить потепління!
Весна розтопить всі сніги!

Тетяна Іванчук