Андруховичу - 60 | Жінка-УКРАЇНКА

13 березня письменнику, поету, перекладачу, публіцисту, патріарху Бу-Ба-Бу Юрію Андруховичу виповнилося 60 років. У його рідному Івано-Франківську річницю відсвяткували перформансом "Підземного переходу Ваґабундо", натомість у Києві відбулося декілька різноманітних заходів, найпримітнішим з яких виявилася зустріч, організована 15 березня Ярославом Карпцем у одній із затишних подільских кав’ярень.

Сам пан Юрій під час святкування перебував у Польщі на репетиції з гуртом "Карбідо", але на прохання організатора записав відеопривітання, в якому подякував за те, що захід відбувся і сказав, що планує зустріч через декілька місяців. "Я сподіваюся, що вам вдалося зібратися. Хочу передусім висловити свій жаль, що у цюхвилину не можу бути середваc.[...] Я дуже радію, що ви вшанували цей день і присвятили час моїй особі, й хочу домовитися про нашу наступну зустріч..."

Організатор святкування, журналіст і блогер Ярослав Карпець дуже захоплено говорить як про письменника, так і про свій захід: "Юрій Андрухович - унікальна постать в українській культурі. Чарівник слова, найвишуканіший бубабіст, найвизначніший посмодерніст нашої літератури. Саме він у 80-их і 90-их здійснив прорив у сучасній українській літературі, як поетичним словом у своїх збірках, так і гротескно-сатиричними романами: "Рекреації", "Московіада", "Перверзія". Його твори екранізували, інсценізували, переклали багатьмамовами. Пан Юрій і сам блискуче переклав В.Шекспіра, Б.Шульца, Г. фон Кляйста. Очевидно, що така постать заслуговує на пошану і святкування такої визначної дати— 60 років. З 28 лютого тривала підготовкадо заходу. Мені, як організатору, вдалося залучити багато партнерів: ГО "Міжнародна фундація розвитку", видавництва "Смолоскип" та "Дискурсус", літературно-художній журнал "Дніпро", Радіо Культура, газету "Культура і життя". Охоплення аудиторії в Фейсбуці сягнуло 15 тисяч осіб, на захід підписалося 350 осіб. Вважаю, що для Києва - це хороший показник. Попри епідемію в столиці, попри штучні перешкоди й дрібні капості з боку адміністрації Закапелку, нам усе-таки вдалося провести захід. Гості пішли з подарунком і з Андруховичем у серці."

На зустрічі також була присутня, директорка директорату з комунікаційної політики ГО "Міжнародна фундація розвитку" Тетяна Кайтанська. Вона читала вірші, брала активну участь в обговоренні, розповіла про громадську організацію: "«Міжнародна фундація розвитку», на засадах комунікації та співпраці, активно сприяє культурній сфері соціального життя України, шляхом організації та участі в заходах регіонального та всеукраїнського рівнів. Так члени організації активно долучаються до літературних заходів, в якості координаторів та виконавців."

Захід розпочався вітальними словами та знайомством учасників. Після цього була можливість прослухати інтерактивну лекцію з обговореннями й цікавими запитаннями, яка мала на меті ознайомити присутніх із постаттю Юрія Андруховича. Лекцію, яка включала 12 незвичайних фактів про життя і творчість письменника підготував організатор. Кожен блок закінчувався запитаннями, відповідаючи на які, можна було отримати в подарунок одну з книжок, які глибше розкривають сутність автора: збірку есеїв "Тут похований Фантомас" або вибрані розмови з письменником "Нам усім пощастило".

Лекцію доповнили відеозаписи авторських читань, а також коментарі учасників про знайомство з творчістю Юрія Андруховича, їх роздуми, пов'язані з подією та емоції, отримані від його творів. "Захід корисний, але має свої плюси і мінуси. Дуже приємна, дружня атмосфера, так камерно. І те, що люди, які прийшли сюди можуть знайти одне одного і здружитися, створити щось разом — це висока мета. Мені сподобалась інтерактивність заходу, хоча це було трохи неочікувано, але найперше ми хотіли навпаки запитати у самого автора про його творчість, тому що не завжди все розумієш правильно і у зв’язку з цим постає багато питань. Але, як ми вже дізналися, можливість запитати буде, тому будемо готуватися краще. Окрему подяку хочеться висловити за книжки, і хоча я рідко читаю інтерв’ю, це дуже приємні подарунки, які дають можливість глибше пізнати автора, подивитися на нього з іншої сторони."— поділилася враженнями викладачка інформатики з Києва.

Були присутні й люди, які зовсім мало знали про автора, але прагнули дізнатися більше, познайомитися з різними його іпостасями. Наприклад жінка, яка розповіла, що не мала доступу до сучасної української літератури, доки не приїхала з Криму до Києва і зараз дуже жалкує за втраченим часом.

Також декілька учасників захотіли поділитися улюбленими віршами та уривками з прози Юрія Андруховича. Поетка Катерина Бутовченко зачитала уривок з "Московіади" та доповнила його власними враженнями: "Тут якось усе було дуже вишукано, для справжніх літературоманів, і я не знаю, чи я відповідаю повністю ідеальному профайлу відвідувача таких заходів, але мені дуже сподобалося. І взагалі, я в захваті від популяризації сучасної української літератури, бо Андрухович це такий автор, якого неможливо уникнути, бо ти неодмінно про нього почуєш, або побачиш виставу в театрі, як це було зі мною. Це все тому що він пише про життя, про реалії, які не змінюються, бо вони є ознакою нашої ментальності. І те, щовін писав у 1993, залишалося актуальним і в 2010 році і є таким дотепер і, на мою думку, буде актуальним ще досить довго.

...Я, наприклад, народилася в Луганську. Якби я не приїхала до Києва і не навчалася тут, я б, мабуть, про нього дізналася дуже згодом. Тому я дуже вдячна за цю ініціативу тому, що було б гірко, якби ще залишилися люди, які про нього не знають. І я думаю, що дуже цікаво й важливо говорити саме про початок його літературної діяльності, щоб не занедбати цей доробок."

І справді, як прокоментувала одна з учасниць святкування: "Наразі життя таке швидке, що ніхто не буде приділяти багато часу, щоб відшукати перлину серед бісера, тому великою роботою є організація подібних заходів, бо це допомагає орієнтуватися в нашому мультикультурному світі і тяжіти при цьому до свого, до рідного, до самоідентифікації.".

Розповсюджувати інформацію, знайомити людей з постаттю Андруховича, влаштовувати подібні події задля вшанування його внеску в літературу - це велика честь для організаторів, адже цей письменник зовсім не пересічна особистість для нашої культури.

За темпом життя не хочеться втратити можливості знайомства з великим письменником, котрий так близько до сучасності, живе і творить з нами в одну епоху. Саме з цієї причини і було влаштовано цейзахід - знайомство, вшанування та приєднання до культури, до високого, до творчості.