Ніна Головченко

Нещодавно у тернопільському видавництві «Богдан» побачила світ нова книжка Сергія Пантюка для дітей «Фікус Бенджамін розповідає про щастя».

У творі письменник, доброволець, головний сержант ЗСУ Сергій Пантюк торкається актуальної проблеми – як говорити з дітьми про війну. Про війну, яка триває вже одинадцятий рік, і від якої потерпають і дорослі, і діти, на фронті, в тилу, чи в еміграції. Ця розмова письменникові вдається, хоч і відчувається, що бійцю із позивним «Сліва», який пізнав війну не з інтернет-новин, а наживо, іноді й складно дібрати легку форму висловлювання.

Орієнтуючись на молодших школярів, письменник обрав жанр повісті-казки, наповнивши її атрибутами дива (так, оповідачем виступає фікус Бенджамін, який опікується квітковим закутком у квартирі хлопчика Романа та його батьків) і казковими персонажами (Добрим Хатнім Духом – домовичком Добриком). Саме завдяки отакому казковому поєднанню різних світів Роман (Ромчик, Равлик) починає розмовляти із рослинами і Добриком, а його нові друзі здійснюють справжнє чудо, написавши листа про Ромчикового тата до самого генерала Залужного.

До власного короткого списку найзмістовніших та найцікавіших книжок для дітей про Чорнобиль — Олександра Єсаулова «Мамо, а що це було?» та Віктора Васильчука «Чорнобильські поневіряння Бучі» — хочу віднині додати ще одну, яку написав журналіст, видавець, письменник, волонтер Костянтин Климчук, назвавши її «Літо, коли сонце стало чорним» (Біла Церква: Час Змін Інформ, 2023. — 108 с.).

Книжка побачила світ минулого року. Це повість для дітей середнього шкільного віку. Але читати її  рекомендую всім: від малого до великого.

Чому я люблю такі книжки? Бо це історія. Навіть хай місцями художньо оздоблена авторами, та все ж про події реальні, які давно б вже могли і  загубитися в часі, аби не оці письменницькі оповідки.

Трагічні долі, необдумані кроки влади, страшні наслідки, які й досі відгукуються багатьом, безліч сімей, які змушені були залишити свої домівки назавжди, смерті, довічні хвороби тих, хто гасив пожежу…

Організатори

Київська організація Національної спілки письменників України
Комітет вшанування пам’яті Юрія Тітова

Умови участі:

• номінація «Поезія»
• збірка поетичних творів 2021–2024 (три примірники)
• поети віком до 40 років
• надіслати збірки до 05.09 на адресу:
  01024, НСПУ, м. Київ, вул. Банкова, 2, каб. 14

19 квітня, п‘ятниця, 17:30 відбудеться майстер-клас з писанкарства.
Адреса: Простір «ЦІННОСТІ» (Київ, вул. Володимирська, 69)

Українці вірили, що наш світ існує до тієї пори, поки люди продовжують писати писанки.
Колір і малюнок - це ніби маленький світ, в який кожен закодовує свої щирі бажання. І Ви в цьому переконаєтеся, написавши писачком, воском і фарбами свою власну писанку. І дізнаєтеся, чому чорний колір вважався кольором сили та захисту. 

Про всі традиції написання писанки, її таємниці і особливості символів ми розкажемо на майстер-класі. Вас здивує, що розпис яйця, яке в уяві українців є символом Всесвіту, захоплює, гармонізує і наповнює Вас енергію. І писанка вдається кожному з першого разу, навіть, якщо Ви крайній раз малювали за шкільною партою. Саме так, Ви відчуєте, що таке генетична пам‘ять! 

ПРОШУ ДОЛЮ

Не дай, Доле,
перекотиполем,
бути без коріння,
а дай чистих
джерел предків
нашим поколінням.

Не дай, доле,
славу предків
глумом зневажати,
бо впаде 
і сволок рідний,
при вході до хати.

Книжки Артема Чеха, Катерини Бабкіної, Андрія Куркова й Остапа Сливинського увійшли до довгого списку престижної літературної нагороди Saba (საბას).

Про це повідомило видання "Читомо" з посиланням на сайт премії.

У довгий список номінації "Найкращий переклад" потрапили такі українські твори:

• "Словник війни" Остапа Сливинського (у перекладі Тамти Гугушвілі);
• "Точка нуль" Артема Чеха (у перекладі Софі Чхатарашвілі й Давида Какабадзе);
• "Мій дід танцював краще за всіх" Катерини Бабкіної (у перекладі Софі Чхатарашвілі, Ніно Наскидашвілі та Іване Мчеделадзе);
• "Пікнік на льоду" Андрія Куркова (у перекладі Серго Цурцумії, грузинською книжка вийшла під назвою "Пінгвін").