Олеся Миколаївна Бойко народилася 16 березня 1970 в селі Онут, Заставнівського району Чернівецької області, проживаю в м. Чернівці, лікар-педіатр, а нині – сімейний лікар, заступник головного лікаря КМУ «Центру первинної медико-санітарної допомоги «Садгора».
Друкувалась: в альманахах «Сила почуттів», «Мати» (видавництво «Лілія» м. Хмельницький), збірка «Все чим живу, про те сказати хочу» (2015, видавництво «Родовід», місто Чернівці), Вісник ІІІ міжнародного поетичного конкурсу «Чатує в століттях Чернеча гора», віснику міжнародного поетичного конкурсу одного вірша про любов «Намалюй мені ніч», Скіфія «Весна -2015».
Заплакані блакитні очі,які своєю глибиною примушують жити і боротися. Жовтогарячі коси ланів з криваво – маковими плямами,стоптані як споришеві стежки,груди,але невмируще серце. Поламані руки і ноги,та незламний дух. Обпльована лицемірами душа,та бездоганне терпіння. Обірвані струни в рідній пісні,але нестерпна жага до Життя і Волі – це моя Україна!!!
Немає в світі такого краю,де б жив такий волелюбний народ. Багато виросло бур’янів у Твоєму саду, Україно,та завдяки працелюбності, із тернин проростають райські квіти. Ти плекала і плекаєш, як мати,кожну дитину,але «в сім'ї не без виродків»,та відчаєм Тебе не скорити,Україно!
Поетичні роздуми
Пишу про все. Не можу не писати,
Бо небо шепче теми для віршів.
Трава шукає лагідніших слів,
А сонце душу просить заспівати.
Вона співає соловейком в гаї,
І жайворонком лине в височінь,
Дзвенить,а кришталева далечінь,
Мелодію над степом розсипає.
Звучить вона тривожно й урочисто
І ніби в морі човник виграє,
А потім,мов сніжинка осідає
На аркушик паперу чистий ….
2000 р.