Нове на порталі
Творчий марафон
Популярний вміст
Юр Олекса
«Мій пане, який нерозумний світ!..»
Мій пане, який нерозумний світ!..
Яка на румовище сходить журба!
Під небом, чорним, ніби графіт,
конаю в піску. І грифон з герба.З дерев погаслих кричать граки.
Я впав з коня і програв турнір.
Тепер крізь мене ростуть гілки,
пробивши в панцирі триста дір.
Панахида
Запаліть-но свічки від своїх сигарет,
є за кого молитися, є що згадати.
Все ж знайомим ім`ям на труні ґлазет.
Ех, якби звідти міг він устати!Напівтемний храм, відчайдушний дриж,
панотець, панахида і сльози Бога.
Сестро, чом мовчиш? Сестро, чом мовчиш?
Та невже ж тобі не болить нічого?Запаліть-но свічки від своїх сигарет.
Пам`ять, хлопці, то зброя. Страшна і грізна.
Побратимові “слава!”, а нам — “вперед!”,
здобувати утрачену йдемо Вітчизну.
