Жінка-УКРАЇНКА

Непереможна ходьба.
У людських перемог
Є імена. Дорікати
Собі тільки треба,
Що не у тобі прокинувся
Приспаний Бог,
Що не захищені люди
Вимолюють в неба
Тиху сторінку
Буденного щастя.
В житті
Душі безсмертні,
У людське одягнені тіло,
Страх свій долаючи,
Наче тяжіння земне,
Сонцем у космос небес
Полетіти хотіли.
І, вириваючись з обраних тіл,
Як з орбіт,
Йдуть. І летять.
Як зустрінете їх ненароком,
Хоч помилуйтесь польотом,
Стремлінням і кроком.
Або й у собі
Заснулого Бога будіть.

Любов Відута