Юлія Миргородська

Юлія Миргородска — автобіографія

Звуть мене Юлею. Друзі кличуть Совою, бо я цих птахів хворобливо люблю. Народилася в Дніпропетровській області, в селі Орлівщина. Мені 21 рік, студентка, вчусь на психолога. У 9 років виявилось, що я хочу і вмію писати вірші, тож дотепер і пишу. Вони, звичайно, не такі, як у дитинстві, але намагаюсь писати щиро! Я пишу про все, що люблю, все, що бачу, про все, що не дає мені спокою, а також і про те, що мені цей спокій дарує. Коли мої вірші знаходять відклик у серцях читачів, я роблюсь аж занадто спокійною! Тобто, дуже приємно, коли люди знаходять, щось для себе у твоїх віршах. Хочу поділитися з Вами! Ось!

Юлія Миргородська: Українським героям слава!

Україна моя, ти вся в ранах.
Кровоточать святі місця,
Над могилою Нігояна,
Веремія, Сольчаника.

Тільки вулиці кров’ю вмились,
Попід кулями ворогів.
Тихо плаче моя країна
Хриплим голосом матерів.

Не вбивайте! Не треба воєн!
Сотня душ. Хіба мало вам?
Ще багато ЖИВИХ ГЕРОЇВ
Вдячні мертвим своїм життям.

І, якщо ти не можеш змиритись,
Україна в тобі повстала.
Я за тебе буду молитись!
Українським героям слава!

Поезія Юлії Миргородської

* * *

я нічого тобі не скажу
окрім того що я не віддам
окрім того як я...
окрім того як сильно тебе...
знаєш сам

я нічого собі не візьму
не візьму я нічого 
з собою
якщо все це не розділю
якщо не розділю це
з тобою

я не буду про це вслух
краще буду про це мовчати
помовчати з тобою
мій друг
і про все тобі
розказати

 

* * *

Об'єднати вміст