Нове на порталі
Творчий марафон
Популярний вміст
Сьогодні:
Хланта Іван
І серце заб’ється – оживе, як ці коломийки почує
Грудень 3, 2017 - 10:18 — perohanych
Від самісінького дня свого народження – 20 квітня 1941року, в селі Копашново, Хустського району Іван Хланта закоханий у народну творчість. Змалку йому притаманна ця щира синівська любов до усього свого кревного, що лише породила людська уява, неуємна фантазія, багатюща видумка. З коріння селянського роду тут Віра завжди перетікала у людські душі. Оберігала своїх синів на чужинських вітрах, на світових дорогах заробітчанства, під час тривалих пошуків свого щастя, долі. Працьовитість цього чоловіка завжди підганяла. І вирушав він у незвідані краї, тривалі мандри, дивовижні подорожі не лише незміряними дорогами Закарпаття, але й сусідніх держав Румунії, Сербії, Хорватії. Скрізь спішив записати і зберегти для нащадків винесені з віків народні легенди, казки, пісні, приповідки, фіглі, колядки, коломийки. Скрізь дбайливо підбирав все цінне, посіяне людською мудрістю вивершене селянською любов’ю, розумом і силою духу, що в собі вмістило всю емоційну красу, вулканічні виверження людських почуттів, емоцій і сприйнятих від життя неповторних і незабутніх вражень. Старався, щоб ця генетична пам'ять попередніх поколінь десь не обірвалася, десь не розчинилася, не зникла безслідно. Не згасла в часі і просторі. Це - найцінніша коштовність, яку прагнув заново повернути ментальності свого народу, притаманній українцям самобутній культурі і мистецтву.
Ой віночку з барвіночку. Юлія Драгун
Липень 19, 2017 - 09:24 — perohanych
На обкладинці — картина Йосипа Бокшая «Дівчата на полонині», 1933
Неповторні скарби рідної Новоселиці у спадок передала молодим.
Ой, упало веретенце, подай ми, Іванку,
Я ти шапку закосичу барвінком ізранку…
Цю коломийку люди захоплено співали в її селі.
Виросла в Новоселиці на Тячівщині. Їй виповнився рочок, коли помер батько Юрій Проданець. І зосталася вдова Ганна Степанівна з п’ятьма донечками на руках. Потім була місцева семирічка, вечірня школа робітничої молоді. Робота на Тересвянському заводі. Рано пішла під вінець з Михайлом Драгуном, визнаним молодим будівельником у селі та навколишній місцевості. Удвох виростили синів Володимира та Михайла. У дружню сімю прийняли невісток Поліну та Тетяну. Сімейне життя скрасили шестеро внуків. У зрілому віці – мала 54 роки, коли почала писати. З 2009 до 2017-го видала 14 різножанрових літературно-художніх видань.
Кілька місяців тому 62-річна письменниця у Виноградові започаткувала районний конкурс учнівської творчості імені Юлії Драгун. І ось нова приємна новина: напередодні свята Івана Купала в Ужгородському видавництві «Патент» вийшла 15 – та книга визнаної авторки, поетеси-піснярки, самобутнього прозаїка та драматурга Юлії Юріївни Драгун «Ой віночку з барвіночку: звичаї та обряди, коломийки Карпат».
Казка – це нескінчена поколінь розмова, це – народу незнищенний і незламний дух
Серпень 19, 2016 - 08:52 — perohanych
Казковий епос Закарпаття поповнило нове унікальне літературно - художнє видання провідного фольклориста краю Івана Хланти «Казки та легенди з – під Хустського замку». Вийшло воно в січні 2016 року у товаристві друкованих видань «Патент» в Ужгороді і приурочене 925 – річчю з дня заснування міста Хуста та 75 літньому ювілею його автора. Тираж видання невеликий – 300 примірників. Обсяг – 914 сторінок. В цьому рідкісному та дорогоцінному надбанні усної народнопоетичної творчості надруковані 210 казок, записаних фольклористом Іваном Василевичем на протязі 6-ти тижнів 1982 року, у присілку Кіреші села Бороняво Хустського району від казкаря – оповідача Юрія Петровича Баняса. З них 28 казок про тварин, 83 – героїчно – фантастичних, 72 – соціально – побутових та 42 - родинно – побутових.
Повертає своєму люду в часі приховані скарби
Травень 6, 2016 - 06:02 — perohanych
Жаданим гостем вихованців Виноградівського ВПУ-34 недавно став провідний етнограф і фольклорист народнопоетичної творчості Срібної Землі, автор майже сотні книг, ювіляр Іван Хланта. У світлиці людської мудрості цього навчального закладу на зустріч з людиною-легендою, уславленою особистістю, яка понад піввіку слухає і сприймає гомін віків і з небуття повертає призабуті в часі народні скарби, зібралася майже сотня друго- та третьокурсників.
Людського духу в цих піснях багатство, жива пам’ять предків і заохочення для внуків
Березень 22, 2016 - 22:32 — perohanych
У всеслов’янському світі мабуть не має ще однієї такої величної, цільної і непересічної натури пошуковця народних скарбів, рідкісного вченого – етнографа, що постійно слухає гомін віків як наш земляк Іван Васильович Хланта. Упродовж 58 років він самовіддано творить, збирає, записує, опрацьовує і повертає з небуття усну народну творчість. Про його плідний, тривалий і творчий шлях знайдете чимало схвальних відгуків не лише у вітчизняній, але й у зарубіжній пресі. Про нього пишуть в Білорусії, Польщі, Чехії, Румунії, Сербії, Словаччині, Угорщині… Бо одразу зникають на землі кордони, коли українці збираються разом. Такі зустрічі не обходяться без пісень. І у кожнім регіоні почуєш такі, що звучать вперше.
Збирає він скарби народні для сьогодення і для майбуття
Вересень 11, 2015 - 22:37 — perohanych
Попри всі труднощі життєві наш народ такий багатий непересічними талантами. Яскравим доказом цього є справді чесний, благородний, до нестями працелюбний Іван Васильович Хланта. Енергії, запалу і натхненню цього 74 річного чоловіка справді подивуєшся і порадієш.
Майже піввіку у своїх руках літератор впевнено і надійно триває перо. Вдома його ніколи не застанеш. Від села прямує до села. Щоб вчасно почути, записати і зібрати уже ледь вловимий відгомін віків і в золоту покласти скарбничку народну. Щоб жодна пісня, переказ, легенда, приповідка, колядка, вертепне дійство, народна звичаєвість та обряд не забулися, не загубилися у минулому, а були збережені і сама вічність пригорнула їх до себе, стоголосим відлунням подивувала прийдешні покоління торжеством самого життя, виразності його співочої української душі, запалом темпераменту, натхненням, мудрості, дотепності, влучності слова, жаги до усього прекрасного, що нас оточує, дивує та радує щодня.
