Людмила Ясна

Людмила Ясна — біографія

Людмила Ясна (Носова Людмила Миколаївна) народилася на Харківщині. Школа, університет, робота в багатотиражці Харківського медінституту.

Писати вірші й оповідання почала в дитинстві. В 2005 вийшла книжка поезій «Жасминна заметіль» за яку авторка отримала Диплом лауреата Першого Всеукрїнського поетичного вернісажу «Троянди й виноград».

Прозовий твір «Аніча» (2015) складається з оповідань і автобіографічної повісті про шкільні роки.

Читати далі

Людмила Ясна. Рідна земля

Рідна земля

Бреду по золотому полю ‒
пшениця стигла шелестить.
На серці солодко – до болю.
Промінчик сонячний бринить.
Буття творить звичайне диво.
Налиті сонцем колоски
лоскітно, ніжно, полохливо
чолом торкаються руки…
Я серед світлого роздолля
на землю ляжу горілиць:
синіє неба щедра воля,
і лине щебетання птиць.
Волошка у лице загляне,
здригнеться хмарки сиза тінь.
Повітря чисте і духмяне,
земля гаряча, мов черінь.
І я всім тілом відчуваю,
як сила вироста в мені
і як здоров’я набираю
від життєдайної землі.

Учора ми з чоловіком їздили на дачу. Взяли трилітровий жовтий бідончик ‒ хотіли зібрати ранню вишню. Ще через пруття металевих воріт побачили, що, можливо, вона осипалась або хтось обірвав її раніше за нас. На гілочках лише де-не-де сиротливо висіли поодинокі ягоди.

Що нас найбільше вразило ‒ то це бур’яни, які піднялися вище пояса, закривши все: доріжок не було видно, дика ромашка й газонна трава проросли через плитку й асфальт.

Ми відчинили ворота й зайшли. Мабуть, мій чоловік-фізик одразу згадав другий закон термодинаміки про невідворотне зростання хаосу в замкнутій системі, що не підживлюється зовнішньою енергією. Наша дача вже давно не відчувала піклування, енергії працьовитих рук ‒ вона існувала сама по собі.