Анна Шпилевська. Роздуми

Слова, які лунають звідусіль

«Посади дерево, збудуй будинок і вирости сина – будь корисним суспільству».

Слова, які лунають звідусіль.

Вони правдиві, та… Будинок можна поставити із кам'яними мурами, а можна збудувати зовсім простий, і він розвалиться через декілька місяців. А має ж бути твердий, мов криця! Посади дерево коло цього дому, і не просто посади, а щоб воно буяло кожної весни, та приносило плоди… А не всихалось, як стара вишня. Грій його своїм теплом, зберігай від шкідливих комах, доглядай і пильнуй.

Вирости сина: мужнього, інтелігентного, сильного, щоб на нього можна було покластись. І завжди відповідай за свої слова. Бо ти – чоловік, предок козаків. Сильний та витривалий, як сама доля.

 

Доброта

Добра людина не та, яка переступає через себе, аби іншим було комфортно. Добра людина - це та, яка за законом Божим після ляпаса підставляє другу щоку. Та, на жаль, ні одних, ні інших у нашому світі не можна знайти у великій кількості. На противагу цьому бачимо злість, ненависть, заздрість, гордість, отруту в серці людей, які нас оточують.

А так просто бути добрим!

Робити безкорисні добрі справи. За посмішку, за просто так, бо така - воля Божа! Кожен починає із себе... Тоді у світі на декілька добрих сердець стане більше...