Жінка-УКРАЇНКА

Мине зовсім небагато часу і культурний прошарок сучасного мистецтва, ніби стрімкими паводковими водами, наповниться літературними, художніми, пісенними, кінематографічними, музичними творами на тему революційних подій, що відбулися в Україні з листопада 2013-го до лютого 2014 року. Письменники і співаки, художники й режисери, представники різних творчих галузей, напрямків та професій стали не просто споглядачами подій, котрі змінили хід нашої історії. Вони разом із сотнями однодумців ночували на Майдані Незалежності в Києві, готували їжу, підтримували вогонь, кидали бруківку, задихалися від чаду і… гинули від куль снайперів. Будучи невід’ємною складовою громадянського суспільства, у час вирішального протистояння митці забули, що вони є творчими одиницями, а стали єдиним цілим з народом. Це вже пізніше, у мирний час, настане пора викласти на папері, світлинах, полотнах, у відеорядах чи нотах усе пережите, відчуте, справджене, трансформувавши нашу спільну правду крізь призму власного розуміння, душі в унікальні мистецькі твори. 

Наразі, напевне, першим в Україні літературним виданням, в якому зібрано поезії, присвячені буремним революційним подіям і простим людям, котрі творили революцію, стала поетична збірка “Материнська молитва”. 

“Українки ― героям Майдану” — з таким лейтмотивом веб-портал творчих, талановитих, ініціативних берегинь  “Жінка-УКРАЇНКА” об’єднав 26 зовсім різних поетес ― як відомих літераторок, так і звичайних жінок, котрим обпекла серця доля країни ― в єдиний голос жіночої молитви за мир. 

“У цих віршах усе: материнська молитва, тривога, любов, хвилювання, віра, сподівання, біль… Віримо, що ці поезії зігріють душу, підтримають волелюбний повстанський дух, додадуть сили і віри у перемогу над злом”, ― пишуть у передмові автори порталу, ініціатори видання збірки Тетяна Череп-Пероганич та Юрій Пероганич. Прикметно, що дві поетеси з Хмельниччини також є співавторками унікальної книги. Це Любов Сердунич, котра стала редактором збірки, та Оксана Радушинська. Обидві поетеси надали для видання невеличкі добірки своїх віршів. Книгу презентували у Києві в Українському домі у день святкування 200-ліття Тараса Шевченка, а за два дні вона вже поїхала до Лейпцига на книжковий ярмарок. Поки майбутні книги про революціонерів ще пишуться, безпосередні творці історії вже читають про себе на сторінках “Материнської молитви”.

Ксенія Граднова

Материнське благословення

В мене найдорожчий ― 
ти, моя кровинко!
Тільки час настав твій: віддатись боротьбі.
Щоб не відчував ти на собі провину,
Я не зупиняю твій порив у бій.

В нас нема вагання. А як небезпека,
Я тебе прикрию сильними крильми,
Мовби Берегиня. Відверни від пекла
Україну-Матір. Хто ж, якщо не ми?!

Доведи, що витязь, що звання 
“людина”
Носиш не даремно, навіть як війна.
Ти в моєму серці і в житті ― 
єдиний,
Тільки й Україна, сину, в нас одна!

Українська ненько, Берегине роду!
Берегине слави прадідів-батьків!
Благослови щиро сина до походу
Захистити Матір нині й на віки!
Любов Сердунич

А що мені дано? 
Всього лише ― молитись
Не рухнув щоб твій кінь, 
не трісла тятива,
Щоб не змогла змія в наметі 
зачаїтись
І сонного тебе не вжалила вона.

Ото всього й дано… 
Під вітром пересуду,
Коли іде війна ― щомиті, не щодня,
Чекає ворог наш, коли тебе забуду.
А та молитва ― що? 
У жмені пташеня.

Пусти його у світ ― загубиться, 
загине.
Чи ж долетить туди, де твій 
пекельний бій?
Лиш у горнилі днів 
обпалюється глина…
Лиш продають старці надію  безнадій…

І дні твої киплять… 
І дні мої прядуться…
І солоніє час… І гнуть своє вітри…
І знає ворог наш, де слід нам 
розминуться.
Кому сказати: “Стій!”, 
кого штовхнути: “Йди!”

А йти в лахміттях літ ― 
то грузько, а то слизько.
І боязко стає, коли з пітьми ― виття.
Ти ж страх свій підкорив, 
очолюючи військо,
Вже маєш честь-хвалу, 
а може, і дитя…

І кожному дано достоту те, 
що треба.
Врятований не раз, ти тільки 
лиш пізнав ― 
Як посеред зими почув 
пташиний щебет,
Коли один в снігах безсило 
замерзав.

Оксана Радушинська

http://www.proskuriv.info