Жінка-УКРАЇНКА

Війна в Криму. 
Хтось каже, вічний біль.
Це нове лихо нам москаль посіяв.
Заслав тітушок, беркут, мов чуму
І Крим страхіттями прострілив – 
Знамено України потоптав,
Безувір, каменем закрив обличчя.
Терором більшовицьким залякав
Татарів і кримчан, що України не зреклися.
Надумав Україну розгребти,
Кордони покроїти лезом болю.
Забув, що на Дону і в Запоріжжі – козаки
Колись на Січі будували Волю.
І мчали степом навстріч москалям,
Рубали голови шаблями, мужні вої.
Той крик повстання чує рать нова
Й Небесна сотня мовчазних героїв.
Спинись. Отямся. 21 вік.
Щоб не повстав степів знаменний гук,
Призупини майбутніх воєн ціль і лік,
Не народи гріху від власних рук.
Зарозумілий враже! Гасла «Ми за мир»
Розбудять нові війни і облуди.
Мабуть забув?…Ти на планеті - не один,
У небі - Бог, а на Землі є люди.
Час розіб’ється. Божа впаде кара,
Умре тиран, немов його не було.
Розтрощиться імперія і розійдеться хмара..
Повільно..Неохоче…У минуле.

Галина Фесюк