Тетяна Василівна Грицан-Чонка народилася 29 квітня 1964 року в мальовничому гірському селі Вільхівці, що на Закарпатті, у селянській родині. Автор 10 збірок поезії, співавтор 23 антологій та альманахів. Член НСПУ.
Серед п'ятьох доньок у сім'ї була четвертою дитиною. Дід по няньковій (татовій) лінії був секретарем у С.Фенцика (Руська Національно-Автономна партія). В той час брат бабки підтримував уряд А. Волошина, був обраний послом до Сейму Карпатської України. Дід по маминій лінії Чонка В. А. був землевласником-немешем. Мама ж рано залишилася удовою, а п'ятеро дітей — сиротами. Серед них і дев'ятирічна Тетянка.
Освіта — педагогічна. Працює вчителем в Краснянській школі І-ІІІ ступенів.
Перша поетична збірка — «Крапля заграви» (1997). Далі були видані «Заквітчана роєм дум» (1998), «Зранена дотор- ком» (1999), "Пройти крізь себе " (2000), "Карпатський гонор " (2006), «У сяйві сакур» (2007), "Прорости крізь каміння " (2012), «Я. ZIGZAG» (20013), «Резонанс на білих долонях листа» (2013), «Виктор Ерофеев представляет: Три уникальных поэта Александра Светлова, Сергей Кирпиков, Татьяна Грицан“ (Продюсерский центр А.Гриценко — 2014, Москва).
Готує до друку роман „Живі двері“», друкується у літературному часописі «Вежа» (Кіровоград), у літературно-мистецькому та громадсько-політичному часо- писі НСПУ «Дзвін» (Львів), у літературно-мистецькому альманасі «СКІФІЯ-2013-Осінь», «СКІФІЯ-2013-Зима», «Скіфія-2014-весна», літературно-художньоньому альманасі «Vintage» (Вінтаж), «Берегиня», «Софія», а також в журналі-альманасі «Край городов» (Санкт-Петербург), «Яснополянськие зори» (Тула), «Русско-японский сборник» (Москва), «Чатує в століттях Чернеча гора» (І тур конкурсу), (ІІ туру), «Склянка часу — Zeitglas» — № 72, « Викрадення Європи», «Проект книга -2014», «Воїнам світла», «Живи, Надіє» (благодійний фонд «Віта Дольче» — 20015), «Намалюй мені ніч» (Вісник міжнародного поетичного конкурсу одного вірша про любов присвячений 90-літтю українського поета Миколи Євгенійовича Петренка, видавництво «Склянка часу», 2015 рік), у міжнародному літературно-мистецькому альманасі «WHITE PHOENIX», у альманасі «Дух землі», у альманасі «Артикль» (Тель-Авів). Літературно-мистецький часопис «ТекстOver», у альманасі «Форум» (конгрес літераторів України), на сторінках літературно-мистецького та науково-освітнього журналу «Німчич», «Української літературної газети».
Є членом СРПЗ (Спілка русинських письменників Закарпаття), член СТЛТ (Спілка творчих людей Тячівщини), член Всеукраїнської громадської організації ЛО"Кобзар" (Літературне об'єднання «Кобзар»), член НСПУ.
Нагороджена грамотами від «Яскравого радіо» за вірш «Глаголиця — хліб насущний» до передачі «Позитивні новини», за вірш «Її імям пахнуть магнолії» до передачі «Повії — щастя реальне», за вірш «Ластівка східного дня» до передачі «Майже ранок, інтим», дипломом від «Конгресу інтелігенції в Тульській обл.» у міжнародному літературному конкурсі «Я памятник себе воздвиг — 2013».
Переможець у другому обласному фестивалі драми і художнього слова М. .Всеволода Майданного (2000), переможець ІІІ-міжнародного конкурсу короткого оповідання «ZEITGLAS»-2014 за есе «Голова і гора», переможець конкурсу есеїв «Поборник душевного миру» — пам'яті Григорія Сковороди (2014), фіналіст конкурсу «Проект-книга», переможець конкурсу вампірської прози «Трансильвания-2014» за есе «Голова і гора», переможець «Шостої поетичної зими» в номінації "Авторський вечір у Києві та публікація в антології «Поетична зима».
Серед переможців у конкурсі на звання лауреата премії «Ордену Карпатських Лицарів» (2015), переможець у Всеукраїнському конкурсі «Відродження поезіі-2016» (м. Одеса) ІІ м. , у номінації «Поезія» — за збірки «У сяйві сакур» та «Резонанс на білих долонях листа» (I місце) - VI Всеукраїнський щорічний конкурс ім. Володимира Дроцика. Номінант міжнародного конкурсу на медаль Мацуо Басьо з публікацією в «Русско-японском сборнике» (2016).