На третій день Великодніх свят, 22 квітня 2014 року, в ошатній залі столичного Будинку літераторів, творче подружжя – поети й народознавці, члени НСПУ Микола Ткач та Надія Данилевська презентували збірку українських народних пісень «Клен було, чим не дерево». Вони – лауреати літературних премій «Благовіст» ім. М. Коцюбинського, співавтори фольклорно - етнологічних видань: «Вийди, вийди, Іванку» (1993), «Клечальний міст» (1995), «Ішов Миколай» (1996), «Перетик» (2000), «Хліб наш насущний» (2003), «Ой ти, Калито, ой медовая» (2004), «Просили батько, просили мати» (2005) та ін.; упорядники творчої спадщини письменника, етнографа і публіциста Д. М. Мороза, антологій віршів календарної тематики українських поетів. Надія Данилевська та Микола Ткач є також авторами поетичних збірок, наукових видань, численних публікацій у періодиці.
«Клен було, чим не дерево» – третя фольклорна збірка Надії Данилевської та Миколи Ткача. Перша – «Ой ти, просо - волото» побачила світ 2008 року, друга – «Чумарочка рябесенька» – 2011 - го. До презентованої книги увійшли зразки найпоширеніших фольклорних жанрів: календарні, родинні і соціально - побутові, колискові, козацькі, солдатські, весільні, жартівливі, ліричні пісні, пританцівки та народні псальми, записані від сільських мешканців Чернігівщини, Черкащини, Київщини переважно у 80 – 90 - х рр. ХХ ст. Крім того, вміщено опис традиційного українського весілля з села Лугове Менського району Чернігівської області. Щоб зберегти самобутність місцевої говірки, упорядники дотримувалися запису діалектних слів так, як вони звучать в даному регіоні.
На вечорі були присутні представники творчої інтелігенції – поети, журналісти, фольклористи, музейні працівники, освітяни, побратими з Чернігівського земляцтва, жінки клубу «Волинянка». Своїх друзів і колег прийшли привітати професор НУКІМ, заслужений працівник культури України, художній керівник Заслуженого ансамблю пісні і танцю «Дарничанка» Петро Андрійчук і відомий співак Михайло Полоз.
Ведучий – доктор філологічних наук, завідувач відділу фольклористики ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАНУ Микола Дмитренко наголосив на тому, як важливо не тільки зберігати українські традиційні пісенні скарби, а й створювати можливості для продовження їх побутування. Цю неоціненну подвижницьку справу вже багато років роблять Надія Данилевська та Микола Ткач. Те, що пісні, зафіксовані від носіїв, багато з яких вже відійшли у інші світи, набувають другого життя, – заслуга цієї творчої родини. Окремі з них є в репертуарі хору «Гомін» (керівник лауреат Шевченківської премії Леопольд Ященко), народної артистки України Валентини Ковальської, вокального ансамблю «Любисток» (керівник Ніна Левицька), кобзаря Тараса Силенка. У програмах тріо «Жайворонок» під керівництвом Валентини Дмитрівни Команчук є чимало творів із згаданих фольклорних збірок, деякі з них прозвучали і цього разу. Щирі слова подяки за співпрацю висловила етномузиколог, учасниця фольклорного гурту «Божичі», Ольга Карапата. Вона здійснила справді титанічну працю, розшифрувавши пісні, записані з голосу на магнітофонну плівку, і перенесені на електронні носії. А Валентина Ковальська у своєму слові відзначила давні творчі зв’язки з пані Надією та паном Миколою і подарувала подружжю розкішне видання «Пісенний світ українознавства», куди увійшло ряд записаних ними пісень. В свою чергу, Надія Данилевська сказала про значення пісенної творчості сьогодні: «Світ врятують не кандидати в президенти, а народна і патріотична пісня». У вінок привітань вплів свій музичний виступ заслужений артист України кобзар Тарас Силенко, продемонструвавши фантастичний спів старовинних обрядових пісень.
Окрасою мистецького вечора став виступ київського хору «Оболонь» під орудою співака і композитора Олександра Свердюка. Колектив створений два роки тому, але за цей час вже набув популярності, є лауреатом Всеукраїнських конкурсів і фестивалів. Хор виконав українські народні пісні та твори сучасних композиторів. Урочистою кодою вечора прозвучала величава ода Великодню «Христос Воскрес!», написана Олександром Свердюком на слова митрополита Ілларіона (в миру Івана Огієнка) та Алли Шило.
Тож побажаємо цій талановитій родині – Надії Данилевській і Миколі Ткачу, справжнім подвижникам української культури, невичерпного натхнення на ниві народознавства, освіти, у їхній поетичній творчості, а також багато нових цікавих розвідок та видань.
Вікторія Рутковська, член НСЖУ