Жінка-УКРАЇНКА

Це не видумка, казка, не сон,
Кажу щиро тобі спозарання,
Що я знову здаюся в полон,
В той полон, що зоветься коханням.

Приспів:

Чи сніги залягли, а чи літо зелене,
Одягаються в лист чи жовтіють дерева, –
Я співаю про тебе, моя королево,
Полонений кохання, я твій полонений.

День минає в полоні та рік,
І не хочу втікати з полону,
Бо на нього себе я прирік,
В тім полоні любов не холоне.

Приспів.

Богдан Мельничук
м. Тернопіль.