Ось таку цікаву розповідь отримали ми від однієї з героїнь порталу Олесі Чайки:
«У Каневі, в день перепоховання нашого Пророка, геніального поета Тараса Шевченка, ми стали свідками дивного явища біля його могили. Дочекавшись, поки завершаться офіційні довготривалі розмови біля мікрофону, наша громада піднялась по сходах до пам’ятника.
Хлопці, з якими я прийшла туди – мої побратими-козаки. У військовій формі, хрещені вогнями Майдану, вони всюди привертали увагу людей. Засмаглі обличчя, суворі очі, довгі оселедці і …пісня. Ставши у коло, ми з вірою у кращу долю України, співали Тарасу свої пісні. Дехто з присутніх людей знімали нас на відеокамери. Коли ми завершили співати, хтось вигукнув: «Дивіться, з’явилась райдуга!» Піднявши очі до неба, ми дійсно побачили веселку. Вона була прямо над нашими головами.
Козацькі серця відають, що Батько Тарас чує їх, бо дух Кобзаря живе у вічному Слові».