Жінка-УКРАЇНКА

Міжнародний фестиваль «Славянска прегръдка» в Болгарії шанує влада, адже й не дивно – Варна претендує за звання культурної столиці Європи (зараз таке визнання має Рига).

Організатор фестивалю – президент Слов’янської літературно-мистецької Академії Елка Няголова. Вона також великий шанувальник української культури, справжній друг України і тому дуже вболіває за сучасну ситуацію у нашій державі.

На фестивалі були поети і 19 країн світу.  Серед них - друзі України: Елка Няголова, Димитр Христов, Боян Ангелов, Розалія Александрова (Болгарія), Джуро Відмарович, Енеріка Бііяч (Хорватія), Марлена Зінгер (Польща), Цвєтка Бевц (Словенія), Звонко Танескі (Македонія), Алексі Врубел, Марта Брассар (Англія), Гурген Баренц (Вірменія), Володимир Федоров, Людмила Снітенко (Росія), Марсель Салімов (Башкортостан, Росія), Мілан Михайлович (Косово і Метохія), Горан Джорджевич, Іскра Пенева (Сербія), Бенедикт Дірліх (Німеччина), Предраг Б’єлошевич (Республіка Сербська, Боснія і Герцеговина), Ольга Рябініна (Литва), Радомир Уляревич (Чорногорія).

Із захопленням можна згадати заходи, присвячені видатному болгарському поету Христо Ботеву (вийшла його книжка в перекладі слов’янськими мовами), та Михайлу Лермонтову – презентували збірку віршів російського класика болгарською. До речі, Спілка письменників Росії нагородила перекладачів і організаторку цього проекту – Елку Няголову «Срібним Хрестом».

На вечорі польської поезії говорили про Чеслава Мілоша, виступали митці з Польщі та поляки з Великобританії. Сергій Дзюба представив книжки «Розмова чоловіка і жінки» та «Вибрані вірші», які він разом із дружиною – Тетяною Дзюбою видали в Польщі і США.  
Я представляла свою нову книжку “Прокинусь живою”. На всіх імпрезах щодня чудово співала талановита українка Ольга Василенко, яка вийшла заміж за громадянина Болгарії і тепер мешкає в цій державі.

Запам’ятався й вечір балканської літератури. Особливо відомий поет запам'ятався Джуро Відмарович, колишній посол України в Хорватії, який, перебуваючи в Києві, вивчив українську мову й переклав хорватською твори наших класиків і сучасних письменників: Івана Дзюби, Леоніда Талалая, Дмитра Павличка, Миколи Вінграновського, Олеся Гончара, Любові Голоти.

Дуже цікавою виявилася імпреза, присвячена творчості видатного українського письменника Миколи Гоголя, де мені довелося диспутувати із російською поетесою Надією Мірошниченко.

24 травня болгари дуть до церкви на літургію і традиійно відзначають День слов’янської писемності і культури, урочисто прославляючи творців слов’янської писемності – святих Кирила та Мефодія. Цього дня відбувається урочистий парад, на який добровільно збираються усі болгари. Учасники фестивалю теж несли транспарант і із задоволенням йшли вулицями святкової Варни.

Цього ж дня в ошатній залі “Фестивального комплексу” урочисто нагородили лауреатів XVIII міжнародного фестивалю поезії “Славянска прегръдка” за вклад у розвиток кульутри слов'янських народів.

Моя прогрма на цьому не закінчилася, адже потім були два дні у невеличкому поселенні із красивою природою, що розташоване у південн-західній частині від Варни, на території національного заповідника “Лонгос”, де протікає річка-заповідник Камчія. Мені пощастило відвідавши музей комонавтики, вразив мене найсучасніший планетарій цього закладу, спортивні комплекси, а ще ми побачили, як можуть у найсучасніших умовах навчатися школярі.

Друга частина мого перебування у Болгарії була сповнена не менш яскравих вражень. Місто Враца розташоване на північному заході Болгарії, біля північних передгір’їв Стара-Планіни, адміністративний центр Врачанськой області і общини Враца.  У 18 кілометрах від міста в 1876 році під час Квітневого повстання в бою з турецькими військами разом із 205-ма соратникми загинув відомий болгарський поет, якого вважають Апостолом свободи Болгарії, 28-річний Хрісто Ботев. В центрі міста, як і належить, є пам'ятник Хрісто Ботєву, а на горі Кале знаходиться побудований у 1926—1931 роках будинок імені Хрісто Ботева і пам'ятник Віснику свободи. Є й обеліск, на якому написані імена ополченців з Врачанськой землі. Ботев, не маючи військового досвіду, разом з випускником Миколаївської військової академії лейтенантом російської армії Ніколою Войновським командував загоном з 276 чоловік, який висадився біля Дунаю пароплава «Радецкий» поблизу Козлодуя, на північному заході країни. Вважається, що 20 травня (1 червня н. ст.) Ботев був там поранений турецьким снайпером в груди і практично відразу ж помер. Письменникам вдалося побувати на кораблі-музеї  «Радецкий» на річці Дунай і прочитати вірші Ботева у власному перекладі.

У міському історичному музеї у Враці письменники змогли побачити золоті фракійські коштовності і оригінальні зразки місцевої врачанськой ювелірної школи.

Місто Враца розташоване біля підніжжя Врачанських гір, в деяких місцях будинки розташовані близько до гір і скелі подекуди практично нависають над дахами будинків. А поблизу є одна із  найкращих  болгарських печер — Лєдєніка, у залі якої відбувся вечір симфонічної музики та поети читали свої вірші. Серед запрошених до Враци були – поет із Великобританії Алексій Врубель, поет із Росії Максим Замшев, поетеса із Латвії Тетяна Житкова, Україну представляти пощастило мені, і, звісно, була організатор фестивалю, болгарська поетеса Елка Няголова. Також у Враці ми побували у місцевому театрі на виставі, присвяченій Христо Ботеву. Урочистості з нагоди святкування Ботевих днів завершилися святковим салютом та вечерею у губернатора Враци.

Тетяна Винник

До фото: письменники Сергій Дзюба і Тетяна Винник стали лауреатами XVII міжнародного фестивалю поезії «Славянска прегръдка» («Слов’янські обійми»), котрий відбувся у Варні.