Увесь світ складається з людей – розумних, не дуже і, звичайно – перевертнів. Я не кажу, про хворих, які не вміють мислити.
Аналізуючи війни в Україні в останні століття, спостерігаємо, що українці ніяк не можуть зачепитися за верхівку влади. «Але ж ми – розумні!» – кажемо про себе. І чому тоді по наших головах ходять москалі? Розум – не сила, розум – це аналітичні здібності, це – вміння сприймати світ таким яким він є, це вміння жити чесно, правдиво і відверто. А ще ми повинні поважати і любити один одного, любити свою рідну землю так, щоб за неї віддати соє життя. Так, як це зробив Ісус Христос. Він – приклад для всіх живих на землі, а не лише простих людей.
А що відбувається в Україні сьогодні? Якийсь маразм. Інтервент – москаль розвязав війну, а українські москалята допомагають йому нищити майбутнє моєї держави, моїх дітей, моїх українців..І без жалю та співчуття продовжують вести один на одного наклепи, вигадувати вЗМІ, в тому числі в Інтернеті якісь страшні історії, як ось ця закарпатська донеччанка обмоскалена, куплена москальськими журналістами, що світу набрехала про вбивство дитини на очах в матері та й інші брехливі речі, які щодня повзають Інтернетом, забивають серця українців гноєм, залякуванням та страшилками.
Ні, щоб із впевненістю говорити чи писати: «Ми – переможемо цю ницу москальню, бо вона – гнила і безбожна, ми – сильні із здоровим духовним коренем, ми будемо жити так, що нам буде заздрити світ», як говорив перед смертю А. Шептицький.
До речі, якщо ми такі розумні, чому ж у своєму середовищі поводимось, як миші, ні, наче щурі, кусаємось, гриземось, нищимо свій інтелект отрутою хмелю чи спиртними напоями? Зрештою, сидячи у Фейсбуці по надцять годин, ми теж не станемо від цього щасливішими.
Не можу дивитися спокійно на людину, котра вигадуєте, чого не було і не має, осквернює іншого заради своєї вигоди, а не раз і сама не знає навіщо когось брудом обливає. А з цього розпочинається зло, саме із гнилої людської середини – з безбожництва.
Що для цього потрібно робити? Що загалоом потрібно робити у сьогоднішній час, щоб перемогти ворога в собі, а потім – боротися з відвертим злом?
Думаю, не потрібно боротися зі злом, а очистити свою душу від зла, ненависті і брехні. Кожного дня, поступово, вставати з молитвою, щоб Бог допоміг жити без гріха, в повній гармонії душі і тіла, розуму і сили. І тоді Вища сила відкриє неоцінений світ краси і щастя, а ворог буде відчувати свою слабкість, тому що духовна внутрішня сила не зраджує, вона піднімає на вищий щабель розум, і тоді такий народ непереможний.
Так повинен жити кожен чиновник від найвищого щабля влади о низу. А народ, якщо ще не втратив розуму, повинен за цим вслідкувати.
Галина Фесюк, 19 липня 2014