Жінка-УКРАЇНКА

Творча зустріч з поетесою Тетяною Валовою у терцентрі ветеранів

Спекотного дня на початку серпня 2014 р. територіальний центр ветеранів Бабушкінського району м. Дніпропетровська зустрічав поетесу, члена Конгресу літераторів України, редколегії міжнародного літературного альманаху «Форум» Тетяну Миколаївну Валову. Враження від цієї зустрічі люб’язно запропонувала шановна гостя.

«Я думала, що спека перешкодить відвідувачам Бабушкінського територіального центру зібратися, щоб послухати мої вірші, і готова була виступати навіть перед невеликою кількістю слухачів.  Але літні люди – найвдячніша і обов'язкова аудиторія, вони заповнили актовий зал, і Олена Швець-Васіна, музичний керівник ансамблю «Горобинка» і постійний натхненник цікавих творчих зустрічей в цьому затишному куточку на жилмасиві «Тополя-3», надала мені слово.

Звичайно, я хвилювалася, але доброзичлива обстановка і увага слухачів допомогли мені заспокоїтися і я почала читати. Для зустрічі підібрала вірші різної тематики – любовну і філософську лірику, жартівливі і іронічні рядки, присвячення. Безумовно, вибирала те, що люблю сама, та і слухачами вже не раз сприймалося доброзичливо. У програмі були: «Ящик Пандоры», «Разговор старого Поэта с Жизнью», «Звёздные дожди», «Не со мною», «Праздник, который всегда с тобой» та інші вірші. Прагнула не натомити присутніх своєю творчістю, міняла інтонації, тематику, прочитала і декілька своїх коротких оповідань.

Я вдячна слухачам за ту увагу, з якою вони слухали мої поетичні і прозові рядки. Сприймала їх щирий інтерес, бачила променистість очей, відчувала доброзичливість.

Дуже органічно вписалися в програму зустрічі і музичні фрагменти – Олена Іванівна виконала власні пісні на мої вірші: «Дева-Осень» і «Я приглашаю Вас на вальс». Дивні мелодії, чудове, душевне виконання. Публіка із задоволенням їх слухала і дуже тепло вітала автора музики і виконавицю.

Мені здається, зустріч удалася, в усякому разі, мені дякували і навіть читали свої вірші, ансамбль «Горобинка» виконав пісню-дарунок, ветерани вручили квіти, запрошували виступити ще. Хочу сподіватися, що в такий складний час ми підтримали один одного, подарували один одному душевне зіткнення. Спасибі вам, люди!»

Еліна Заржицька