Жінка-УКРАЇНКА

Усе минеться. Ця війна страшна…
Нас дикуни з Росії не здолають!
Бо Україна – сонячна вона,
Немає іншого такого краю…

Ми духом вищі! Ми вперед пішли!
Вони ж і досі ніби у печерах…
Ми – люди. А рашисти – дикуни.
Мов залишилися в часах СРСР-у.

Так люблять вождиків, тиранів і війну,
Землі їм вічно мало, мало моря!
Все пруть і пруть кудись, мов Сатану
Наситити бажають смаком горя...

Але минеться. Час розсудить всіх.
Історія усе запам’ятає.
І Путіну воздасть Господь за гріх…
Нас дикуни з Росії не здолають!

***

Наш світ – це збитий боїнг, збитий боїнг,
Який летів собі над Україною,
Та збитий був страшною не-людиною,
Тим, хто себе вважає надлюдиною,
Та сіє по планеті лише горе…
Він заховавсь за стінами червоними,
Проникнутого злом віків Кремля,
І з його волі стала збитим боїнгом
Планета ця під назвою Земля.
Ми – суміш тіл розірваних, скалічених,
Ми – на ріллі заскніле немовля…
Ніхто не вижив. Всі уже у вічності.
Людською кров’ю набуха рілля.
Диявол маску зняв і не ховається,
За гроші він життя людські купля.
Ми – збитий боїнг. Хтось ще сумнівається?
Гаразд, тоді, той збитий боїнг – я.
Але повстану з попелу і зрину.
У небо птахом в темні небеса.
І кину клич – врятуйте Україну.
Вона ж зі Злом всесвітнім сам на сам…

Надія Марчук