Жінка-УКРАЇНКА

Було вчора. Ти закрив мою тінь,
Коли я пригорнулась до тебе,
Зупинились слова у книзі терпінь, 
Звідкіль ввечері линули в небо.

Сьогодні пішов. Вітер рвав звідусіль,
Але наші серця гріло літо.
А з тих пір, коли ти опинивсь на війні,
Радість стали на двоє ділити.

Виглядаю щодня, щоб не втратити шанс
Цвітом серця зустрітись з тобою.
Захмеліти в обіймах, та не від вина
Й може вперше вклонитись герою.

Там – Донбас у вогні,тут пече і болить,
І малює уява страждання.
Утішаю себе, прийде радісна мить
Й мов алюр буде наш вінчання.

Закінчилась війна..
Повернувся боєць.
На порозі - осінні вінчання

Галина Фесюк