У соціальних мережах з’явилася інформація про повернення Міжнародного літературного конкурсу молодих авторів «Гранослов». Це спричинило приємний позитивний резонанс. Деякі питання, що нагально турбують літературне оточення, пов’язані з відновленням конкурсу, ми поставили координатору й натхненниці проекту, громадській діячці Лесі Мудрак.
Розкажіть, будь ласка, як вдалося «реанімувати» конкурс молодих літераторів «Гранослов»? Це – заслуга винятково Ваша, міністерська, спілчанська?
— Справа в тому, що, коли я прийшла в Спілку письменників на функціонерську роботу, найперше я мала на меті відродження цього конкурсу. Мені дуже прикро, що 7 років тому «Гранослов» канув у Лету. Останній відбувся у 2008 році, але книги переможців так і лишилися невидані за браком міністерських коштів. Надалі Міністерство молоді й спорту відмовилося навідріз фінансувати подібні проекти. І все «впало на плечі» «Смолоскипу», «Коронації слова»… Може, я й помиляюсь, але вони єдині, які спроможні ще видавати сучасних авторів коштом неавторським…. Подібний проект відроджувати необхідно, бо сучасна література, незважаючи на складні воєнні й економічні часи, переживає стан творчого вибуху. Можу про це сказати переконавшись, на прикладі обласних центрів, де проводжу семінари молодих авторів до 35-ти років, і тішуся, що молода література – розкішна, абсолютно європейська… не можна стверджувати, що повністю позбавлена шкільного тематичного віршування, чи штампів, але це нова хвиля літераторів. Такий собі метамодерн.
Ясно, що, як Секретар Правління по роботі з молодими письменниками, я мушу говорити, що наша команда доклала максимум зусиль для відродження конкурсу… Але, робити цього не буду, бо складний економічний стан серйозно позначився на Спілці. Ми потерпаємо від невчасної виплати заробітної платні, від відсутності опалення… Тому, при всьому бажанні, Голова Спілки письменників не спроможний виділити кошти на повернення проекту. Та і Міністерство молоді й спорту не має повноцінних фінансових можливостей…
Приємно, що є літературний подвижник, як директор видавництва «Самміт-книга» Іван Степурін, який свідомо інвестує кошти в розлогі й перспективні проекти. Особисто я, минулоріч, організовуючи Міжнародний поетичний фестиваль «Terra poetica», переконалася в його порядності, щирості й відчайдушності. Й вдячна йому за «Гранослов». Він, власне, є співзасновником даного конкурсу, який здійснюватиметься під патронатом Міністерства молоді й спорту, Національної спілки письменників України…
Наскільки цей конкурс був престижним? Якими іменами може похвалитися?
— Пам’ятаю, яким попитом серед сучасного літературного процесу користувався конкурс, як розбирали книги, колекціонували серії… По-суті, вони були кращими зразками сучасного літературного процесу. «Гранослов» стартував у 1991 році з легкої руки Героя України Юрія Мушкетика й тодішнього Секретаря по роботі з молоддю – Валентини Запорожець.
Скільки чудових «гранословців» стартувало в літературі: Сергій Жадан, Іван Козаченко, Ірена Карпа, Костянтин Коверзнєв, Роман Скиба, Оксана Кішко-Луцишина, Олена Степаненко, Валентина Мастєрова і т. д… Цей список можна продовжувати й продовжувати… і не буде кінця-краю…
Цікаво знати, хто увійшов до складу журі «оновленого» «Гранослову»…
— Думаю, що це цікаво не тільки Вам… Та що приховувати… До складу журі увійшли: Народний депутат Верховної Ради України Тарас Кремінь, лауреати Шевченківської премії Василь Герасим’юк, В’ячеслав Медвідь, Анатолій Кичинський, представниця Міністерства молоді й спорту, директор видавництва «Самміт-книга» Іван Степурін, Голова Київської спілки, відомий прозаїк Володимир Даниленко, політик і чудовий поет Володимир Цибулько; від молодшого покоління – Мирослав Лаюк, Вано Крюгер, Дмитро Лазуткін, від письменників-перекладачів – Іван Рябчій та Дмитро Чистяк, від попередників – вищезгадана Валентина Запорожець; директор і координатор проекту – Леся Мудрак…
Які умови конкурсу?
— Про умови й Положення вже є на деяких літературних сайтах і в літературних газетах…Тому не повторюватимусь… Наголошую, що не допускаються до участі автори, яким уже 35, лауреати попередніх років, та члени НСПУ. І було би дуже добре, аби рукописи надсилали й україномовні автори-діаспоряни.
Чого очікуєте від відродженого «Гранослова»?
— Чудових авторів, гарних книг… Для того ми й залучили представників ВРУ і Міністерства, бо щиро хочеться, щоб цей конкурс став однією з непересічних Подій Року. Вважаю, що сучасна українська література варта всебічної підтримки та світових масштабів.
Спілкувалася Таня-Марія Литвинюк