Жінка-УКРАЇНКА

На Придесенні дружно й мирно живуть люди різних національностей. В обласній універсальній науковій бібліотеці імені Володимира Короленка чудово проходили свята білоруської, грецької, єврейської, азербайджанської польської, німецької, грузинської громад, – наших співвітчизників, патріотів України.

Нині, в рамках днів вірменської культури у нашій державі, до обласної бібліотеки завітали активісти Спілки вірмен України. Свято вийшло гарне, яскраве, зворушливе, справді, від душі. Вели його співробітник бібліотеки Вікторія Солонікова та юна талановита вірменка Єлизавета Аветісян.

Взагалі, як зазначив кандидат історичних наук, співробітник Інституту історії, етнології та правознавства імені О. М. Лазаревського Юрій Русанов, з кожним роком вірменська діаспора на території нашої країни зростає. Якщо за переписом населення в 1926 році на території Української РСР мешкало близько 21-ї тисячі представників вірменської національності, то на початку 2000 року в незалежній Україні проживало вже понад ста тисяч вірмен. Причому половина з них вільно спілкуються вишуканою українською мовою, можуть кваліфіковано писати нею, а розуміють її практично всі. Діти, онуки представників вірменської діаспори навчаються в українських школах.

Перший заступник директора Департаменту культури і туризму, національностей та релігій облдержадміністрації Олександр Левочко наголосив, що вірменська громада на Чернігівщині – одна з найактивніших, адже бере участь у багатьох важливих заходах та загальноміських святах, а зараз, у ці непрості для нашої держави часи, збирає кошти на допомогу українській армії. Почесні грамоти від влади отримали лідери місцевого вірменського товариства Самвел Мовсесян і Наіра Давоян.

Про діяльність та добрі справи Спілки вірмен України, зокрема й на Придесенні, розповідалося у відеопрезентаціях, які представили виконавчий директор Спілки вірмен України Давид Мкртчян та очільник вірменської громади Чернігівщини Самвел Мовсесян. Головний лейтмотив побаченого – вірмени завжди захищали землю, на якій живуть. У їхніх серцях – постійно дві Батьківщини: одна – це рідна Вірменія, звідки родом вони чи їхні близькі, а інша – така ж рідна Україна, громадянами якої вони є, де мешкають і сумлінно працюють на благо українського народу.

Гість із Києва Давид Мкртчян подарував ошатні книжки на вірменську тематику обласній науковій бібліотеці, запевнивши, що культура – один із пріоритетів діяльності Спілки вірмен України, адже без розвитку культури не буде нації. «Нині в усьому світі вшановують вірмен, які загинули внаслідок жахливого геноциду, що стався сто років тому. Це – скорботна дата в житті вірменського народу. Взагалі, усім нам, людям різних національностей, треба знати свою історію, пам’ятати гіркі уроки минулого, щоб уникнути помилок у майбутньому. Адже сила народу – в його єдності!» – наголосив пан Давид.

Педагог із Києва Каріне Тумагаян переконана, що для всіх вірмен, які живуть в Україні, важливо не лише належно вивчити українську мову, але й чудово знати вірменську. Тому пані Каріне навчає рідній мові у вірменській недільній школі, а її син – викладач української.

Письменник, президент Міжнародної літературно-мистецької Академії України Сергій Дзюба розповів про свою щиру дружбу та співробітництво з відомим вірменським поетом і перекладачем Гургеном Баренцем та його дружиною – літературознавцем, доктором філологічних наук, професором Сусанною Ованесян, які щойно стали лауреатами Міжнародної літературної премії імені Миколи Гоголя «Тріумф», котра щороку вручається в Україні.

Добродій Гурген переклав вірменською мовою немало творів знаних українських письменників, публікуючи їх у найпопулярніших вірменських журналах. Зокрема, він переклав вірші Сергія Дзюби та його роман для дітей «Потягуськи», написаний у співавторстві з Іриною Кулаковською. Поки що розділи популярного роману також друкуються в єреванських часописах, а в перспективі «Потягуськи» («Веселі шпінгалети» у перекладі вірменською) планується видати окремою книжкою. Водночас в Україні вже публікуються вірші Гургена та літературознавчі статті Сусанни у перекладі Сергія Дзюби. На святі він представив нові прекрасні поезії Гургена Баренца. А чарівна Наіра Давоян проникливо прочитала вірші Сергія Дзюби у своєму перекладі вірменською.

Також прозвучали вірші письменниці з вірменським корінням Анни Меженської, автора поетичної збірки «Камені батьківщини моєї». Дивовижно лунав народний вірменський інструмент дудук у виконанні Аліка Оганесяна. Запам’яталася мені обдарована Сюзанна Асатрян. Цікаво виступав голова обласної єврейської громади, заслужений працівник культури України Семен Бельман. Взяла участь у святі і керівник Чернігівського товариства білорусів «Сябри» Галина Ворожбит. Маленькі Настя та Аліна Єфімови ніжно співали українську пісню «Вишиваночка».

А справжніми родзинками цього свята стали вірменський національний танець «Узундара» у виконанні Луізи Асатрян та Гаяне Бабаян, унікальна виставка художника-іконописця Акопа Цовікяна й роботи юної художниці Анаіт Парсаданян.

Спілка вірмен України запропонувала створити в обласній науковій бібліотеці імені Володимира Короленка куточок вірменської літератури – для знайомства мешканців Чернігівщини з культурою, мистецтвом, традиціями  та історією Вірменії.

Більше фото з події: https://www.facebook.com

Сергій КВІТНИЦЬКИЙ
Фото Олени ПОПОВИЧ