Жінка-УКРАЇНКА

Під час Зелених свят я відвідала м.Суми із культурною й літературною програмою, на запрошення місцевих поетів та культурних діячів, зокрема Антона Дубодєлова і Надії Позняк. Поїздка залишила за собою багато вражень та стала важливим акцентом на подальшу творчу співпрацю.

Якщо розпочинати із вражень, то вони беруть початок із оселі Наді Позняк, а закінчується цукровим рафінадом на площі міста. Чому? Тому що цілою епохою для цього міста стала родина Харитоненків, які були магнатами-цукрозаводчиками на Слобожанщині. Тут також є багато пам'ятників,архітектурних пам’яток дореволюційних часів. Творча зустріч із сумчанами і місцевими католицькими священиками була чудовою. Вона відбулася в художній галереї «Наша» на Псільській, що належить до Сумської римсько-католицької громади Благовіщення Пресвятої Діви Марії. Вечір відкрив парох цього храму. Присутнім був також священик о.Олександр, УГКЦ в Сумах. Організатори доклали максимальних зусиль, щоб вечір відбувся у затишній камерній студії. До речі, афішу, в якій йшлося про мій приїзд, створив місцевий художник і дизайнер з великим мистецьким хистом. Зустріч планувалась на 1.5 години, а затягнулася на всіх п'ять. Нічого не поробиш, товариство було дуже важливим і цікавим. Я читала свої твори, презентувала вірші, а потім ми спілкувалися, обговорювали сьогоднішнє життя та знайомились.

Вечір у Сумах був творчим. Ми довго розмовляли про культурно-мистецький розвиток в Сумах та, зокрема, в Україні. Наступного дня ми стали учасниками свята Родини у костелі громади Благовіщення Пресвятої Діви Марії. Вразило, що парафіян було дуже багато, в тому числі англо-мовних, тому священик навіть читав Євангелію на англійській і українській мовах. Опісля меси, завдяки Антону Дубодєлову, я мала честь презентувати свою творчість перед вірними храму. Далі ми поїхали на екскурсію по м.Суми. Відвідали декілька храмів, що також мене дуже вражало, адже в День Зіслання Святого Духа храми були омаєні зеленю, квітами, про що я навіть не здогадувалася. Раніше думала, що в Сумах мало хто відвідує храми. Обід організатори замовили в українському ресторані, який вбраний наче українська хата. А біля нього, знаєте, що я побачила - Пам'ятник Сумці. У Сумах подібних шедеврів є дуже багато і всі, звичайно, креативні.

Після обіду Валерій Позняк повіз у музей Антона Чехова, де колись у будиночку протягом 1888-1889 років перебував літературний класик А.П.Чехов. На превеликий жаль, музеї та галерея міста в день Трійці були зачинені. Проте, на щастя, був оптимальний варіант, ми хоч відчули ту землю про яку писав Чехов, що «Аббация и Адриатическое море великолепны, но Лука и Псел лучше». Так, «Вишневий сад» я також читала, але ніколи й гадки не мала, що колись побачу той сад, про який писав Чехов. До речі, маєток невеличкий, але у дуже мальовничому місці. Не було ще вишень, навіть зелених, але я відчула дух саду. До речі, біля маєтку побачила активних велотуристів і запросила, звичайно, до Жовкви на Велоєвротиждень, що відбудеться в липні.

Повертаючись у центр міста, Антон і Валерій розповідали і показували видатні місця Сум. З розповідей запам'ятала, що на центральному кладовищі похоронено десятки Героїв, які взяли участь у війні на Сході України. На цвинтарі є також церква і скульптури Круазі. При заснуванні в 1652 році поселення мало назву «Сумина слобода», після реорганізації слободи в місто — в 1656 році назву було змінено на «Сумин», протягом 1650-1660-х років буква «н» поступово зникла і місто отримало сучасну назву — Суми. Антон Дубодєлов розповів про декілька версій щодо топоніму «Суми». Найвірогідніше назва Сум походить від топонімів — назв річок Сума (тепер Сумка) і Сумка (тепер Стрілка), що є частою практикою при називанні поселень. Існує також легенда, що на березі річки Сумка (чи й у самій річці) перші поселенці знайшли 3 мисливські сумки з золотими монетами. Цей переказ знайшов відображення у міській символіці (на гербі і прапорі міста), а у травні 2008 року в середмісті Сум було відкрито символічний пам'ятний знак «Сумка». А деякі дослідники схильні виводити назву міста від дієслова «сумувати», апелюючи до почуттів переселенців, що опинилися далеко від рідних земель. Архітектурним символом Сум є «Альтанка» на Покровській площі, де ми сфотографувалися. Символами міста також є Спасо-Преображенський собор, Троїцький собор, Воскресенська церква та Іллінська церква, які ми відвідали.

А на завершення відбулася пішохідна екскурсія по Сумах. Цікава, змістовна, патріотична і....солодка, адже завершувалася біля пам'ятника цукровому РАФІНАТУ. Їхала з Сумів до Києва теж маршруткою. За вікном - насувалися густі хмари. А потім пішов сильний дощ. Проте, вже в Києві знову світило надвечірнє сонце. Дякую Богу і добрим людям, що Суми стали моїм здивуванням і містом нових друзів.

Галина Фесюк